Фахівці наголошують на необхідності ухвалення нових "антитютюнових" законів, що мають повернути тенденцію до зменшення кількості курців.
Київ. 12 квітня. УНІАН. Експерти заявляють, що в Україні за останні два роки поширеність куріння практично не зменшилась, натомість з’явились нові небезпечні тютюнові вироби.
Про погіршення ситуації з курінням в нашій країні впродовж останніх років заявили на прес-конференції в УНІАН генеральний директор Директорату громадського здоров'я МОЗ України Андрій Скіпальський та кандидат медичних наук, експерт з охорони громадського здоров’я, головний редактор міжнародного рецензованого журналу "Tobacco Control and Public Health in Eastern Europe" Тетяна Андреєва, посилаючись на результати опитувань Київського міжнародного інституту соціології.
Згідно з оприлюдненими на прес-конференції даними дослідження, поширеність щоденного куріння серед дорослих станом на лютий 2019 року складає 42,2% серед чоловіків та 9,4% серед жінок, тоді як у 2017 році показники складали 41,2% та 9,3% відповідно.
Але, як зауважила Андреєва, попередній період досліджень вказував на дуже гарну динаміку зменшення числа українців, що палять. Вона нагадала, що останні нецінові законодавчі обмеження стосовно куріння були ухвалені ще у 2012 році: заборона куріння в ресторанах, заборона реклами сигарет, медичні попередження на пачках про шкоду куріння.
«На початку 2000-х років поширеність куріння зростала, потім, після того як були вперше застосовані ефективні заходи контролю над тютюном, підвищення податків тощо, поширеність куріння почала стрімко знижуватись. На жаль, зараз ми не маємо більше цього зниження. І останнім часом на ринку з’явилися тютюнові вироби не для куріння, а для нагрівання тютюну, і серед жінок-курців збільшився відсоток тих, хто користується цими продуктами. Тобто ми бачимо, що поширеність куріння в цілому не змінюється в останні роки», - зазначила експерт.
Андреєва зауважила, що електронні сигарети та нові пристрої для вживання тютюну шляхом нагрівання є новими загрозами для громадського здоров’я. «Щоб люди не кидали курити, тютюнова індустрія нав’язує нові вироби, які нібито є «менш шкідливими» або допомагають кинути палити. Насправді ж сучасні дослідження вказують, що користь цих виробів перебільшена, а для того, щоб вважати їх безпечними, немає жодних підстав. Тому експерти радять регулювати ці вироби на законодавчому рівні так само, як і звичайні сигарети», - сказала Андреєва.
За словами Скіпальського, контроль над тютюном вимагає системності, і з цим наразі в Україні є проблема, вирішення якої залежить від політичної волі. «Відсутність системності. Тобто якщо 5-7 років тому запропоновані і запроваджені стратегії, які показали свій ефект, - вони потребують виконання і наступних кроків. Якщо цього не відбувається, на жаль, через 7 років ми спостерігаємо тенденцію до фіксації тієї позитивної динаміки, яка була. Якщо надалі нічого не робити, на тих досягненнях, які були здобуті, можна спочивати певний період часу, але він закінчиться і ефект буде зворотнім. Відсутність прогресу у зменшенні куріння – це вже серйозний сигнал про необхідність законодавчого втручання», - зазначив він.
За словами народного депутата України, голови міжфракційного депутатського об’єднання «На часі» Олени Сотник, динаміка цього парламенту (Верховна Рада VII скликання) в ухваленні "антитютюнових" рішень погіршилась, хоча є достатньо поданих законопроектів. Зокрема, вона нагадала про законопроект №4030-а, який забороняє видиме розміщення сигарет у вітринах магазинів, адже точки продажу використовують для реклами тютюнових виробів. Також документ передбачає збільшення кількості вільних від тютюнового диму громадських місць.
За результатами презентованого опитування, протягом 2017-2019 років підтримки заборони сигаретних викладок у магазинах сросла з 68% до 84%; 86% опитаних виступають за збільшення кількості громадських місць без тютюнового диму, 89% вважають, що потрібно заборонити продавати електронні сигарети дітям.
Скіпальський зазначив, що Міністерство охорони здоров’я підтримує законодавчі ініціативи, які сприятимуть зменшенню вживання тютюну. У тому числі, наголосив він, зменшенню маркетингової привабливості та цінової доступності тютюнових виробів. «Контроль над тютюном – найефективніший засіб боротьби з виникненням неінфекційних захворювань, на котрі припадає понад 80% випадків передчасних смертей», - наголосив він.
Фото з прес-конференції: https://photo.unian.net/ukr/themes/85223
