В Україні менше 1% суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, звільнено - аналітичний огляд

16:26, 05 квітня 2019
Останні події
211 0

Київ. 5 квітня. УНІАН. В Україні менше 1% суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, звільнено.

Про це не прес-конференції в УНІАН заявила керівник проектів ВГО "Автомайдан" Катерина Бутко під час презентації аналітичного огляду про проміжні результат кваліфікаційного оцінювання суддів.

Вона розповіла, що таке оцінювання вже пройшли понад третина суддів – 2409, із них успішно - 2253, не склали іспит на доброчесність, компетентність та професійну етику 156 суддів.

"Вони підлягають звільненню, але є проблема - із них наразі звільнено лише 15, що менше 1%, а інші продовжують залишатися на посадах. Один з них - суддя окружного адмінсуду Києва Богдан Санін, який не пройшов оцінювання ще майже рік тому, проте продовжує працювати і отримувати заробітну плату", - сказала Бутко.

Також вона зазначила, що близько півтора десятка суддів, які не пройшли оцінювання, були звільнені не за це, а за заявою про відставку: "Вища рада правосуддя звільняла їх на підставі заяви про відставку, і такі судді зберегли за собою усі пільги і довічне утримання".

В свою чергу експерт центру політико-правових реформ Максим Середа звернув увагу на ті недоліки методології кваліфоцінювання суддів, які дозволила значній кількості недоброчесних суддів пройти його.

"Ключова вада методології - вона занадто абстрактна, і це не дозволяє зрозуміти, за яким критеріями суддя складає, або не складає оцінювання: максимальна кількість балів, що може набрати суддя - 1000. З них 210 - результати професійного іспиту (тестування, практичне завдання). Решта 790 балів- на розсуд членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Так, є психологічне тестування, є співбесіда. Але як розподіляються ці 790 балів, які критерії - цього ніхто не знає", - сказав він.

Також,  Максим Середа зауважив, що психологічне тестування має проблеми: воно має перевіряти, наскільки суддя відповідає "портрету ідеального судді", але такий портрет ВККСУ не затвердила і не опублікувала.

Заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда порівняв кваліфоцінювання з фокусом, де з капелюха дістають "пухнастого зайчика":

"ВККСУ дістає з чорного ковпака білого і пухнастого зайчика. Всі це бачать, але ніхто не розуміє, звідки той зайчик узявся. Тобто, є багато закритої інформації попри нібито публічність процедури оцінювання. Наприклад, майнова декларація судді у суддівському досьє на сайті ВККСУ - це білий аркуш з рамкою. Немає навіть прізвища судді. Немає на сайті і практичних робіт судді, лише оцінка за них. Така непрозорість не вселяє довіру до процедури оцінювання судді", - наголошує він.

Куйбіда вважає, що кваліфоцінювання судді, яке мало би бути спрямованим на очищення суддівського корпусу, відбувається формально і не дає того результату, який очікувало суспільство: "6% відсіяних суддів - дивний результат, він не виправдовує очікування суспільства. Фактично використовується величезний ресурс на маленький результат".

Експерт Середа у зв’язку з цим додав, що лише 9 суддів не склали тест на знання права, а 80% суддів набрали близький до максимального бал: "Якщо розібратися, чого так відбувається – виявляється, що судді знали питання заздалегідь. Є 500 питань, які систематизовані на спеціальних сайтах, і відповідь на них може завчити навіть людина без юридичної освіти".

Виконавча директор фундації DEJURE Ірина Шиба оголосила пропозиції щодо поліпшення процедури оцінювання суддів.

За її словами, ВРП та ВККСУ у більшій мірі складаються з суддів, але їхню доброчесність ніхто не перевіряв.

"Ми неодноразово виявляли порушення з їхнього боку, такі порушення, за які суддів мали би звільнити з посади. Вони мають досить широкі повноваження і можуть маніпулювати результатами оцінювання. Тому потрібно змінити склад цих органів, додавши у склад ВККСУ представників громадськості та міжнародних експертів. Тому ключова рекомендація для ВРУ така - додати ці категорії у склад ВККСУ ", - вважає Шиба.

Інша її рекомендація полягає у тому, щоб передбачити повторне кваліфоцінювання для тих суддів, які пройшли його без залучення Громадської ради доброчесності.

Також є рекомендації, які не потребують змін у законодавство: збільшення реальної прозорості співбесід та зменшення темпу проведення оцінювання, щоб співбесіда не тривала всього 4-5 хвилин, а члени комісії не брали на віру слова суддів, а перевіряли факти.

Також пропонується в рази збільшити кількість тестів і не публікувати їх завчасно, щоб судді їх не вивчили. Потрібно також публікувати результати письмових робіт і оцінки ВККСУ таким чином, щоб громадськості було зрозуміло, чому один суддя відповідає професіограмі судді, а інший - ні. Експерти крім того наголошують на необхідності провести сертифікацію психологічних тестів у незалежній установі.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter