Зокрема, українські громадяни за кордоном наполягають на необхідності відкриття більшої кількості виборчих дільниць і запровадження електронної системи голосування.
Київ. 3 квітня. УНІАН. Українські громадяни, які мешкають і перебувають за кордоном, вважають, що нинішні умови голосування, які були на виборах президента України 31 березня, є дискримінаційними, і з цієї причини вимагають від української влади невідкладних політичних рішень.
Про це йшлося на прес-конференції «Українські мігранти проти архаїчності організації виборів за кордоном та вимагають впровадження електронного голосування» в УНІАН.
Засновниця Глобального руху "Моя Україна", президент ГО «Обміни Лотарингія-Україна» (Франція) доктор Віолета Москалу зазначила, що останні три місяці її організація спостерігала за тим, як планувалася організація виборів президента України на 101-й закордонній виборчій дільниці у 72 країнах світу. Піч час цього спостереження був виявлений різний комплекс проблем, які необхідно вирішувати терміново. Зокрема, вона вказала на відсутність забезпечення конституційного права обирати українськими громадянами, які перебувають за кордоном.
“Можна говорити про певну дискримінацію виборчого права мільйонів українських громадян”, - вважає Москалу.
“Потрібно прийняти певні політичні рішення вже одразу в наступні півтора-два місяці для того, щоби забезпечити легітимність виборчого циклу під час наступних парламентських виборів у жовтні 2019 року”, - наголосила засновниця Глобального руху "Моя Україна".
Своєю чергою, громадська активістка, правозахисниця, лідерка громадської ініціативи «Євромайдан-Варшава» (Польща) Наталка Панченко під час скайп-включення розповіла, що 31 березня, у день голосування, цілий день провела на виборчій дільниці у Варшаві, але українські активісти спостерігали за перебігом виборів на інших дільницях у Польщі. Вона зазначила, що нічого непередбачуваного не відбулося. Спостерігалася суттєва явка і величезні черги на дільницях.
“У Варшаві ввечері ситуація була катастрофічною, тому що на 19:55 під дільницею стояли ще понад 300 осіб, які прагнули проголосувати”, - наголосила вона.
Панченко заявила, що кількість виборців була більшою, аніж пропускна спроможність дільниці: “Ми говорили, що будуть проблеми на виборах ще задалеко до їх початку. Це можна було передбачити, оскільки виборчих дільниць у Польщі всього чотири. Їх пропускна спроможність – це біля 16 тисяч, при тому, що кількість виборців, яка проживає на території Польщі, – це приблизно один мільйон громадян України, які мають право голосу.”
На території Польщі у першому турі проголосували 7 тис. 799 виборців – це менше ніж 1%.
До головних проблем такого стану справ Панченко віднесла складний процес реєстрації виборців, малу кількість виборчих дільниць і далеку відстань до них (в середньому 300-400 км українцям треба додати, аби потрапити на дільницю в країнах Європи, а також 2-3 тис. км в США, Канаді, Австралії і Африці).
“Цю відстань за теперішнім законодавством треба подолати мінімум двічі – один раз, щоб зареєструватися, і другий раз вже безпосередньо для того, щоб взяти участь у виборах”, - зауважила Панченко.
У цьому зв’язку лідер громадської ініціативи «Євромайдан-Варшава» нагадала, що вже необхідно говорити про електронне голосування, яке у “довгостроковій перспективі зможе системно розв’язати цю проблему”.
При цьому Москалу звернула увагу на світову практику і, зокрема на досвід Італії, Франції, Німеччини, що голосування може відбуватися не тільки на території дипломатичних установ – посольств і консульств, а відбуватися дистанційно від цих установ і. в тому числі, за допомогою пошти.
Своєю чергою науковець, громадський діяч української громади в Франції та у Швейцарії доктор Ігор Решетняк під час включення по скайпу сказав, що у Швейцарії на виборчій дільниці проголосували 400 осіб з числа зареєстрованих громадян (1319 виборців), коли загалом у цій країні проживає майже 7 тис. українців. Він підкреслив, що якби усі ці громадяни прийшли на виборчу дільницю, очевидно, що вони усі проголосувати б не змогли.
“Тому що виборча дільниця просто не змогла б прийняти таку кількість виборців”, - сказав він.
Також він запропонував варіанти вирішення поточних проблем для покращення умов голосування українцями за кордоном.
“Можна дійсно зробити електронну реєстрацію. Це не є чимось складним, це можна дійсно зробити за кілька, можливо, тижнів чи місяців, проговорити, прийняти закон”, - вважає Решетняк.
Також він вважає, що необхідно збільшити кількість виборчих дільниць за кордоном. Він навів приклад Молдови, яка прибрала із закону вимогу про відкриття виборчих дільниць лише при дипустановах, і тепер створює набагато більше виборчих дільниць за кордоном.
“Нарешті, хотілося б також бачити альтернативні методи голосування, саме голосування поштою, а в перспективі і електронне голосування”, - додав Решетняк.
Крім того, член Кординаційної ради партії «Громадянська позиція» та уповноважений по Закордонному округу Ігор Новосад розповів про ситуацію на виборчих дільницях за кордоном.
“Ми відчули всю гостроту направду, всю гостроту без перебільшення того, що там коїлося”, - сказав Новосад.
За його словами, на дільницях спостерігалися “стометрові або квартальні черги для того, щоб проголосувати”.
“Я вперше займався закордонним округом і можу сказати вам, що це такий архаїзм, що далі вже нікуди”, - зауважтв він і додав, що в Україні дотримуються моделі, яка “себе вже давним давно віджила”.
У цьому зв’язку Новосад навів приклад виборчої дільниці у Нью-Йорку (США), де для розсилки запрошень виборцям було витрачено 8 тис. 200 доларів.
“Запитання: для чого? Це впусту витрачені кошти, наші з вами кошти. Для чого, якщо це можна зробити в електронному вигляді”, - зауважив він.
Разом з тим, Новосад заявив, що йому відомо, що український боєць литовсько-польсько-української бригади (ЛитПолУкрбриг) у Любліні не зміг проголосувати, бо його не було у списках.
“Давайте поговоримо, що нам краще зробити. Пропозиція перша – потрібно терміново вирішувати питання збільшення виборчих дільниць. Як це зробити, є світлі голови юристів, ЦВК, парламент, депутати, але це треба зробити, тому що порушуємо конституційні права українців, не даємо можливість їм обирати”, - переконаний Новосад.
До того ж, на його переконання, “дуже проситься зміна самого ставлення до виборчого процесу на закордонному окрузі”. Він вважає, що треба змінити правила реєстрації до списку виборців та розсилання запрошень для участі у виборах.
При цьому підприємець, учасник Глобального руху "Моя Україна" Максим Праздников вважає, що з технічного боку організувати електронне голосування для українців за кордоном можливо.
“Більше 30 країн на сьогодні голосують електронно тим чи іншим чином”, - нагадав він.
“Якщо говорити про технічний бік питання, то це можливо реалізувати. Це доволі нескладно. Є алгоритми, які прописані, що послідовно треба робити. Тобто, зараз більшою мірою все впирається у юридичну площину і, зокрема як сумістити ідентифікацію виборця, зберегти таємницю голосування”, - наголосив Праздников.
“Нам треба, в першу чергу, адаптувати існуючи закони про вибори, чинне законодавство”, - заявив він.
Праздников додав, якщо в юридичній площині все буде ухвалено, то електронне голосування з технічного боку реально впровадити до парламентських виборів.
Громадська діячка, учасниця Глобального руху "Моя Україна" Ірина Головатенко переконана, що питання українців за кордоном – це питання глобальне.
“І мені здається, що будь-яка політична сила, яка на сьогодні є в Україні, вона має піклуватися про тих людей, які там перебувають”, - наголосила Головатенко.
Вона висловила думку, що чим більше людей долучиться до ініціативи щодо покращення умов голосування за кордоном, тим швидше права українців будуть забезпечені.
“Я абсолютно впевнена, що об’єднання українців – це глобальність. Саме вона може змінити Україну, і це якраз те, що ми маємо зробити для покращення нашого життя”, - сказала Головатенко.
Також вона зазначила, що процес проведення виборів в Україні застарів, і за межами України – це критична ситуація.
“Давайте починати зміни хоча би там, де це вже кричить. І можливо, якщо будуть якісь проблеми, можливо треба їх виправляти, але наразі ми маємо починати саме із закордонного округу, на якому обов’язково має бути забезпечене конституційне право голосувати”, - підкреслила Головатенко.
Водночас, Москалу заявила, що 2 квітня міністру закордонних справ України Павлу Клімкіну було надіслано офіційний лист, в якому було сказано, що процедура проведення виборів за кордоном є архаїчною, а також попросили його публічно зустрітися і обговорити проблемні питання.
При цьому народний депутат України від фракції «Самопоміч» Єгор Соболєв розповів, що підготував законопроект з метою полегшення умов участі у виборах на закордонному виборчому окрузі.
“Коли ми почали обговорювати з колегами з МЗС, з Центральною виборчою комісією, виявилося, що ніхто з них насправді не зацікавлений, щоб ця архаїчна, дорога для платників податків і незручна для людей система зберігалася. Усі готові, щоби все переходило на електронне спілкування, на електронне підтвердження нового місця, де людина має можливість голосувати. Я відповідно підготував законопроект, і скажу, був дуже розчарований як законопроект зустріли в Раді”, - наголосив Соболєв.
Він повідомив, що провів обговорення з головами фракцій з БПП і “Народного фронту” Артуром Герасимовим і Максимом Бурбаком відповідно, і пропонував їм виступити співавторами цієї ініціативи, але вони відмовилися.
У прес-конференції брали участь: доктор Віолета Москалу, засновниця Глобального Руху "Моя Україна", президент ГО Обміни Лотарингія-Україна, Франція; Наталка Панченко, громадська активістка, правозахисниця, лідерка громадської ініціативи «Євромайдан-Варшава», Польща (скайп); доктор Ігор Решетняк, науковець, громадський діяч української громади в Франції та у Швейцарії (скайп); Ігор Новосад, член Кординаційної Ради та Уповноважений по Закордонному округу, «Громадянська позиція»; Ірина Головатенко, громадська діячка, учасниця Глобального Руху "Моя Україна"; Максим Праздников, підприємець, учасник Глобального Руху "Моя Україна"; Єгор Соболєв, народний депутат України, автор законопроекту 10053 від 14.02.2019 (про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права голосу на закордонних виборчих дільницях).
