Представники неурядових організацій закликають владу переглянути нормативно-правову базу перетину лінії розмежування на Донбасі

17:02, 20 березня 2019
Останні події
376 0

Правозахисники просять усунути нелогічні і немотивовані перепони для громадян при перетині та переміщенні необхідних товарів з неконтрольованих до контрольованих урядом територій Донбасу.

Київ. 20 березня. УНІАН. Представники неурядових організацій закликають владу переглянути нормативно-правову базу перетину громадянами лінії розмежування у Донецькій і Луганській областях.

Про це представники неурядових організації заявили на прес-конференції в агентстві УНІАН, присвяченій питанням перетину лінії розмежування на Донбасі.

Координатор з адвокації БФ «Право на захист» Дарина Толкач зазначила, що фактичне існування лінії розмежування створює проблеми у підтриманні різних зв’язків з українськими громадянами, які залишилися на окупованих територіях.

На її переконання, умови перетину лінії розмежування суперечать принципам гідності людини. «Коли людина вимушена стояти на морозі, під дощем, без відповідних умов доступу до медичної допомоги, відпочинку, води і т.д., то це, перш за все, напевно, негідні умови, і дійсно, абсолютно негативний сигнал, який відпускається жителям непідконтрольної території, які здебільшого подорожують до підконтрольної території, про ставлення до них влади», - сказала Толкач.

При цьому вона висловила позитивне ставлення до технічних змін щодо упорядкування пунктів перетину, які відбулися минулого року, для покращення умов перетину лінії розмежування. Однак, додала Толкач, «залишаються серйозні проблеми, пов’язані із дотриманням права на свободу пересування».

Вона нагадала, що понад рік тому Верховна Рада ухвалила закон, який змінив правовий статус Антитерористичної операції на операцію Об’єднаних сил. «Цим законом було передбачено необхідність створення нового порядку і нових правил перетину лінії розмежування. Повноваження щодо створення такого порядку були покладені на Міністерство оборони, як і на Збройні сили України… Понад рік нової постанови немає, і вона ще досі перебуває у процесі обговорення, доопрацювання», - наголосила координатор з адвокації БФ «Право на захист».

«Ми вбачаємо серйозний ризик саме у тому, що обговорення з громадськістю, з міжнародними організаціями відбувається виключно формально, тобто, ми зовсім не бачимо зараз активної участі і прийняття рекомендацій, побоювань і тих ризиків, які ми бачимо на сьогодні, з боку нормотворців», - підкреслила вона.

Толкач нагадала про постанову Кабінету міністрів України №99 від 1 березня 2017 року про затвердження порядку переміщення товарів до району або з району проведення АТО та про наказ Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України №39 про перелік та обсяг товарів, дозволених для переміщення через лінію розмежування. У цих документах визначено умови перетину лінії розмежування, які створюють багато проблем для громадян.

Вона зауважила, що усі товари, які не згадуються у переліку дозволених товарів для провезення через лінію зіткнення, заборонені. Зокрема, на окуповану територію не можна провести мед, медикаменти, товари побутового вжитку тощо.

«До нас неодноразово зверталися люди, які займаються підприємницькою діяльністю на непідконтрольній території і хотіли би вести бізнес за українськими законами на території, підконтрольній уряду, але технічно не можуть здійснити такої можливості», - пояснила Толкач.

Водночас, за її словами, 19 березня стало відомо, що Київським адміністративним судом винесене рішення від 27 лютого про припинення пункту 9 постанови уряду №99 і наказу МінТОТ №39.

«Наразі інформації про те, чи буде Міністерство оскаржувати рішення суду, тобто скасування дії даного наказу, ми не маємо. Тому можна поки що говорити про те, що це рішення може стати потенційно остаточним», - зазначила вона.

У цьому зв’язку координатор з адвокації БФ «Право на захист» зазначила, що, з юридичної точки зору, це може призвести до того, що з моменту набрання чинності рішення суду, фактично виникне ситуація, коли через лінію зіткнення можна буде переміщувати будь-що.

«Ми наголошуємо на тому, що ми власне підтримуємо позицію держави щодо того, що якісь обмеження мають бути встановлені з мотивів безпеки, але одночасно і з тим ми підтримуємо позицію позивача, що ці вимоги мають бути пропорційними і логічними», - наголосила вона.

«У зв’язку і з цим ми, все ж так, як коаліція організацій, які займаються питанням захисту внутрішньо переміщених осіб, відстоюємо роботу над адекватною нормативною базою для того, щоб у нових документах, які будуть регулювати процес переміщення, були відображені і вирішені всі ті проблеми, які ми мали можливість бачити протягом останніх років», - заявила координатор з адвокації БФ «Право на захист».

Вона підкреслила, що новий документ не має створювати додаткові, нелогічні і немотивовані перепони для людей при переміщенні з неконтрольованих до контрольованих урядом територій.

«Ці правові норми і регуляторні механізми, які мають бути закріплені державою, мають, перш за все, окрім мотивів безпеки, враховувати мотиви забезпечення соціального зв’язку з непідконтрольними територіями, і власне, відправляти потрібний меседж на непідконтрольні території: що ми завжди готові і ми завжди раді, і ми всі єдина країна», - зазначила Толкач.

Своєю чергою координатор з юридичних питань з ГО «Донбас СОС» Марія Красненко наголосила, що в умовах війни необхідно вживати всіх заходів для налагодження роботи і перетину лінії зіткнення не тільки з української сторони. «Надалі залишаються питання наявності і пунктів пропуску. Їх в нас наразі тільки п’ять, один з них є пішим і єдиним в Луганській області – «Станиця Луганська». І надалі питання відкриття додаткових пунктів пропуску потрібно порушувати і про це говорити», - сказала вона.

Красненко вважає, що це безпосереднє завдання України як держави, уряду, парламенту і міжнародних партнерів щодо здійснення подальшого тиску у питанні відкриття нових КПВВ.

Також вона зауважила, що відповідальність за розробку нового нормативно-правового акту щодо порядку і правил перетину лінії розмежування була покладена на Міністерство оборони України, яке «допустило достатньо велику помилку, не залучивши на першому етапі, на етапі безпосередньої розробки концепції нормативно-правового акту, всіх безпосередніх його виконавців». Йдеться про Державну прикордонну службу, Державну фіскальну службу, Службу безпеки України.

«Безпосередній підхід, який був визначений Міністерством оборони України – безпосередня розробка ними, призвела до того, що вже у березні до сьогодні не встановлено і не знайдено вирішення по окремим пунктам, які зачіпають інтереси і виконання тих чи інших нормативів безпосередніми залученими особами», - сказала вона.

Також, за її словами, фактично не була врахована жодна рекомендація громадськості. «Однак, ми зараз можемо стверджувати, що документ є на фінальній стадії погодження, він все-таки має бути прийнятий, хоча і має ряд чисельних зауважень, на які ми вчергове хочемо звернути увагу», - додала Красненко.

Крім того, Координатор з адвокації БФ «Право на захист» розповіла про проблеми, які найбільш болюче відчуваються громадянами при перетині КПВВ. Вона зауважила, що у першу чергу йдеться про пропускний режим, який передбачає необхідність отримання дозволів на перетин, що, у свою чергу, порушує багато технічних питань.

За її даними, понад 60% громадян, котрі перетинають лінію розмежування, – це люди віком понад 65 років, і тому для цієї категорії осіб можливість отримання перепусток для перетину лінії зіткнення за допомогою мережі Інтернет є майже недоступною. Люди, перш за все, змушені перетинати лінію розмежування для отримання пенсії. «Сьогоднішнє законодавство не передбачає можливості для громадян, що мешкають на окупованих територіях, реалізувати конституційне право, не зареєструвавшись як переселенці. Тобто люди фактично проживають на окупованих територіях і постійно подорожують задля підтвердження свого статусу переселенців, підтвердження своєї довідки для того, щоб мати можливість отримувати пенсії», - зазначила Толкач.

Водночас, додала вона, виникає ще одна проблема, яка стосується існування координаційних груп (у разі виникнення помилок, неправильного внесення даних до відомостей на отримання дозволу на перетин лінії розмежування ці групи мають оперативно вносити інформацію до бази даних і полегшувати перетин громадянам). «На сьогодні координаційні групи присутні не на всіх п’яти КВПП. У деяких випадках координаційні групи розташовані за десятки кілометрів від власне КПВВ. Тобто для того, щоб змінити інформацію у дозволі на перетин, людина має виїхати за десятки кілометрів за КПВВ і чекати добу або кілька днів для того, щоб адекватна інформація була внесена, і документ був підготовлений», - пояснила вона.

Толкач додала, що жоден держорган не несе відповідальності і не є балансоутримувачем КПВВ, що призводить до величезних проблем. «Коли виникає питання поставити туалет, то реально державні органи між собою не можуть вирішити, хто цей туалет буде ставити», - пояснила вона.

«Ця колізія фактично призводить до блокування будь-яких ініціатив міжнародних і гуманітарних організацій, оскільки незрозуміло, з ким вести перемовини», - додала Толкач.

Вона підкреслила, що ситуація на КПВВ досить хаотична, а громадяни є заручниками цієї ситуації.

Своєю чергою заступник представника Агентства ООН у справах біженців в Україні Ноель Калхун наголосила на важливості прийняття нового нормативно-правового акту щодо перетину лінії розмежування. Вона переконана, що відповідні умови можна покращити. «Ми чекаємо наступних кроків від влади. Кабінет міністрів ще не ухвалив постанову», - наголосила Калхун. На її переконання, у цій постанові має бути передбачено захист прав громадян при перетині лінії розмежування і захист національної безпеки.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter