Експерти стверджують, що йдеться про суму в понад 300 мільйонів доларів.

Київ. 5 березня. УНІАН. Експерти вважають за необхідне легалізувати кошти, які платять штаби кандидатів в президенти України агітаторам, спостерігачам та членам виборчих комісій.

На прес-конференції в агентстві УНІАН керівник політико-правових програм ГО «Український центр суспільного розвитку» Ігор Рейтерович нагадав, що Центральна виборча комісія постановою № 376 від 22 лютого 2019 року дала роз'яснення щодо застосування положень частини шостої статті 64 закону «Про вибори президента України», де йдеться про врегулювання роботи агітаторів на цих президентських виборах, але це рішення було оскаржено в судах. За його словами, якщо зараз Верховний суд України ухвалить рішення про необхідність скасування цієї постанови, то фактично буде «паралізовано роботу цих агітаторів», і, по суті, не проводитиметься агітаційна кампанія в регіонах, постійно виникатимуть суперечки з правоохоронними органами щодо діяльності агітаторів.

«Правильніше легалізувати кошти, які платять агітаторам. Для мене дивно, що ініціаторами оскарження постанови ЦВК були політичні сили, які говорять про прозорі фінанси», - наголосив Рейтерович.

За його словами, якщо навіть не платити агітаторам за витрачений час, то все одно необхідне їх фінансування в плані перевезення на місце, харчування.

Експерт зауважив, що вже зараз виникають у представників правоохоронних органів питання до агітаторів, до прикладу, чи не куплені бутерброди за кошти виборчого штабу.

При цьому Рейтерович зазначив, що вже 117 кримінальних проваджень розпочато поліцією за фактами порушення виборчого законодавства. Він вважає, якщо не буде легалізована оплата, зокрема, агітаторам, то «в перспективі мова може йти про тисячі справ».

Він наголосив, що «вкрай негативною тенденцією» є те, що в такій ситуації ми «зможемо забути про змагальність у виборчому процесі».

За словами експерта, на сьогодні нелегально такі виплати здійснюють всі виборчі штаби, але, щоб виборчий процес був відкритим і прозорим, необхідна легалізація цих витрат.

При цьому Рейтерович застерігає від того, щоб були різні підходи до цього питання під час президентської та парламентської виборчої кампанії. Бо, за його словами, в такій ситуації «виникне питання до об’єктивності тих, хто виступає ініціаторами посилення відповідальності за підкуп, до тих, хто виступає ініціатором заборони будь-якої агітаційної роботи і взагалі будь-яких витрат, які повинні проходити офіційно через ті фонди, які є в кожного кандидата».

У свою чергу заступник генерального директора Комітету виборців України Наталія Линник наголошує на необхідності виведення з «тіні» всіх коштів, які використовують на виборах. «Ми наполягаємо на тому, щоб були прозорими витрати з фондів кандидатів, які формуються під час виборчої кампанії, а саме витрати на агітацію», - заявила вона і додала, що витрати на агітацію є значними.

За її словами, кожен агітатор в середньому на день своєї роботи потребує мінімум 100 гривень - на проїзд і триразове харчування, а за 30 днів ця сума становить мінімум три тисячі гривень.

Вона додала, що, якщо йдеться про мережу агітаторів за участю 250 тисяч осіб, то витрати становитимуть понад 32 мільйони доларів.

«І це штаб лише одного кандидата. Якщо йдеться про 10 найбільш топових кандидатів, то ця сума становитиме 320 мільйонів доларів. Це значна сума, і її треба виводити з «тіні», і виплачувати ці кошти, добові, агітаторам офіційно», - наголосила Линник.

Вона нагадала, що є ще спостерігачі, які також потребують витрат. За її словами, хоч виплати членам виборчих комісій проводяться з державного бюджету, але вони завжди мотивувались політичними партіями, які їх рекомендували. Линник робить висновок, що в такій ситуації витрати зростають втричі. «Тому ми закликаємо всі державні органи і судові установи бути послідовними щодо впровадження реформ щодо політичної корупції і прийняти відповідні рішення, щоб унормувати питання сплати добових агітаторам, спостерігачам і, очевидно, членам дільничних комісій, щоб всі кандидати були поставлені в однакові умови», - заявила вона.

Рейтерович додав, що на сьогодні в регіонах громадяни масово відмовляються йти працювати у виборчі комісії. За його словами, раніше в комісіях часто працювали вчителі, бо це був офіційний підробіток. У нинішній ситуації, коли передбачається посилення відповідальності за виборчі правопорушення, є небагато охочих наражатися на можливе кримінальне переслідування, зазначив експерт.