Зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами набувають чинності 11 січня 2019 року.
Київ. 20 грудня. УНІАН. Представництво Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) в Україні презентувало перший науково-практичний коментар новел Кримінального кодексу щодо відповідальності за домашнє насильство.
Презентація коментаря відбулася під час прес-конференції в УНІАН.
Як зазначили учасники заходу, положення закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» спрямовані на посилення кримінально-правового захисту осіб, які потерпіли від домашнього насильства або насильства за однакою статі, мають революційний характер, серйозно змінюють усталені підходи до кримінального переслідування кривдників та здійснення судочинства у таких справах, а отже потребують роз’яснення та тлумачення, на які можуть спиратися практики у професійній діяльності.
Авторами коментаря є правознавці-кримінологи Микола Хавронюк та Олександр Дудоров, які є авторами найавторитетнішого коментаря до Кримінального кодексу України.
«Незважаючи на те, що Україна стала однією з перших країн Східної Європи, яка створила засади для боротьби із сімейним насильством, кримінальне законодавство донедавна не містило спеціальних норм, що передбачали б відповідальність за вчинення саме домашнього насильства. У суспільній свідомості закріпилося хибне переконання, що нібито домашнє насильство не може бути злочином. Це заважало належним чином захистити постраждалих осіб і притягнути кривдника до справедливого покарання. У грудні 2017 року Верховна Рада ухвалила комплексний пакет законодавчих змін, створивши грунт для розбудови системи захисту та всебічної спеціалізованої підтримки постраждалих і дітей», - зазначила заступник міністра соціальної політики Наталка Федорович.
Вона підкреслила, що зміни до кримінального законодавства, спрямовані на покарання кривдника, роблять модель реагування на домашнє насильство завершеною.
«З одного боку – допомога постраждалій особі, з другого – механізм юридичного впливу на кривдника», - наголосила Федорович.
Народний депутат, представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко, яка у 2017 році ініціювала законодавчі зміни, зауважила, що «із вступом в дію змін до Кримінального кодексу система реагування на домашнє насильство значно підсилиться, і ми очікуємо, що кривдники почнуть відчувати всю силу дії закону».
«Це, у свою чергу, ми сподіваємося, сприятиме і запобіганню цього ганебного явища», - додала Луценко.
Як зазначили учасники прес-конференції, закон набуває чинності 11 січня 2019 року. За винятком окремих положень, які вже набули чинності (зміни до статті 67 «Обставини, які обтяжують покарання» Кримінального кодексу України).
Ухвалені зміни, серед іншого, стосуються криміналізації домашнього насильства (ст. 126-1 ККУ), примушування до шлюбу (ст.151-3 ККУ), незаконного проведення аборту або стерилізації (ст. 152 ККУ), запровадження обмежувальних заходів щодо особи, яка вчинила домашнє насильство, (ст. 96-2-1 ККУ), а також кримінальної відповідальності за невиконання обмежувальних заходів, або обмежувальних приписів та не проходження програми для кривдників (ст. 390-1 ККУ).
Крім того, зміни до кримінального законодавства закріплюють оновлений підхід до злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, запроваджуючи концепцію «добровільної згоди» та факт «проникнення» як розмежування між зґвалтуванням та іншими формами сексуального насильства.
Крім встановлення прямої відповідальності за домашнє насильство, закон посилює відповідальність за будь-який злочин, якщо його вчинено: на грунті статевої приналежності; щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю, або особи яка перебуває у безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад чи має вади розумового розвитку; щодо малолітньої дитини або у присутності дитини; щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких стосунках. У цій частині закон набрав чинності з 12 січня 2018 року.
