Організація провела дослідження, яке виявило основні проблемні питання, з якими стикаються іноземці в процесі проходження міграційних процедур та оформлення документів.
Київ. 14 грудня. УНІАН. Виконавчий директор громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко зазначає, що для виправлення ситуації із втратою українських робочих кадрів потрібна активізація і координація зусиль державних органів влади у трьох напрямках.
Про це вона сказала під час прес-конференції в УНІАН.
«В рамках міграційних трендів найбільш популярним і часто використовуваним є проблематика української трудової міграції», - зазначила Сушко і додала, що є дуже суттєвий відтік кваліфікованої робочої сили за кордон.
Вона зауважила, що на сьогодні 5 країн, чотири з яких – у Європейському Союзі, «намагаються максимально спрощувати умови працевлаштування, включно з легалізацією українських трудових мігрантів».
«Рух, відтік трудової міграції не зупинятиметься», - констатувала Сушко і пояснила, що попит на українських працівників не зменшується, а навпаки зростає.
Вона навела приклад Польщі та Угорщини, які суттєво спростили умови працевлаштування для українських громадян, а Німеччина та Чехія анонсували відповідні зміни до свого законодавства, яке має спростити умови та можливості легального перебування та працевлаштування.
«Це не означає, що ці зміни готуються спеціально для українських трудових мігрантів. Але останні тенденції, зокрема, в Польщі, показують, що українські трудові мігранти, які знаходяться там, які мають вже досвід роботи в Польщі на законних підставах, - вони цю новину, зокрема, щодо Німеччини, сприймають як привабливу і мають намір переорієнтуватися на трудовий ринок Німеччини. Але аж ніяк не думають про те, щоб повернутися в Україну», - сказала Сушко.
За її словами, у Росії нині також готуються законодавчі зміни для приваблення українських трудових мігрантів.
«Є ще дані, які вказують на те, що цей тренд справді на сьогоднішній день є тривожним для української економіки, для демографічної ситуації в Україні», - зазначила представник організації і додала, що українці вже не один рік займають перше місце за кількістю виданих дозволів на проживання та працевлаштування в країнах ЄС.
Сушко навела приклад, що у Польщі станом на кінець першого півріччя 2018 року українці мали 1,87 млн дійсних дозволів на проживання.
Так, говорячи про те, яким чином можна призупинити українську трудову міграцію, вона зазначила, що ГО «Європа без бар’єрів» вважає, що необхідно активізувати і координувати зусилля державних органів влади.
«Тут йдеться не лише про Державну міграційну службу України, але і про Міністерство соціальної політики. І можливо, інші органи влади, які повинні належним чином виконувати закон про зовнішню трудову міграцію, який спрямований загалом на підтримку і спрощення повернення українських мігрантів додому», - пояснила Сушко.
Крім того, додала вона, необхідно активізувати політику залучення на український ринок праці громадян інших країн. Також відзначається необхідність реалізації політики залучення та повернення нащадків емігрантів з діаспори.
Представниця організації зазначила, що пріоритети, спрямовані на спрощення легального перебування в Україні іноземців містять у Стратегії міграційної політики та є чинними з 2017 року. Зокрема, йдеться про те, що іноземці не повинні підпадати під дію «необґрунтованих бюрократичних та дискримінаційних обмежень», а сама процедура отримання дозволу на еміграцію повинна бути модернізована з урахуванням міжнародних стандартів.
«Ми маємо хорошу базу для того, щоб імплементувати цю політику. Але з іншого боку треба визнати, що ще помітних змін і позитивного прогресу в імплементації Стратегіх поки що, на жаль, ми не спостерігаємо», - сказала Сушко, посилаючись до проведене їхньою організацією дослідження.
Вона пояснила, що в рамках дослідження, проведено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та проекту «Громадська синергія», було проведено зустрічі з іноземцями, які перебувають в Україні на законних підставах. Іноземців опитали, наскільки усі ці процеси були для них простими та прозорими.
Аналітик ГО «Європа без бар’єрів» Катерина Кульчицька розповіла, що дослідження вказало на те, що серед проблем, які найбільше турбують іноземців, які проживають в Україні, зокрема, те, що для отримання дозволу на еміграцію, посвідки на тимчасове чи постійне проживання, для отримання громадянства України, необхідно подати певні документи, але їхній перелік не є вичерпним.
«На офіційних сайтах Державної міграційної служби ми бачимо перелік документів, який відповідає законодавству… Однак, в процесі подання документації виявляється, що потрібно донести ще ряд документів», - пояснила вона.
За словами Кульчицької, найбільші труднощі у іноземців викликають оформлення реєстрації місця проживання; довідки про несудимість, яку потрібно отримати в країні походження іноземця; довідки про достатнє володіння українською мовою; довідки про доходи та довідки про вихід із попереднього громадянства.
Щодо довідки про несудимість Кульчицька пояснила, що їх буває дуже складно отримати в окремих країнах, зокрема, в Росії. «Це стосується іноземців, які беруть участь в АТО, в ООС. Вони просто фізично не можуть приїхати в країну і отримати цю довідку, бо їм загрожує ув’язення», - сказала вона.
Кульчицька зауважила, що іноземців, які наразі проходять службу, або брали участь у військових діях раніше, близько 100. «У багато кого закінчується дії закордонних паспортів, що унеможливлює для них продовження посвідок на тимчасове проживання в Україні. І вони не можуть через загрозу ув’язення повернутись до деяких своїх країн і зробити ці довідки, наприклад, про несудимість чи оформити новий закордонний паспорт», - наголосила вона і закликала запобігти їхній депортації, ухваливши зміни до законодавства.
Крім того, щодо довідки про достатнє володіння українською мовою, яка необхідна для подання на громадянство, аналітик зауважила, що таку довідку видають окремі навчальні заклади, але їх перелік чітко не сформовано. Також вичерпно не регламентовано, як саме має відбуватися ця перевірка знань.
«Немає державних програм з навчання української мови. Вони є малодоступними, як і курси з вивчення української мови», - додала Кульчицька.
У той же час, зауважила вона, майже ніхто з опитаних іноземців не стикався з відкритою дискримінацією та відкритими формами корупції в процесі проходження міграційних процедур.
Аналітик також наголосила, що вони підтримують просування Державною міграційною службою їхнього пілотного проекта електронної черги для іноземців у Києві. Крім того, рекомендується переглянути у бік зменшення перелік обов’язкових документів для легалізації, створити чіткий і вичерпний перелік необхідних документів; переглянути перелік документів для отримання дозволу на застосування праці; запровадити сервіс перевірки стану оформлення документів за зразком того, який діє для біометричних документів українців.
