Громадські діячі та активісти закликають перезавантажити Національне агентство з питань запобігання корупції (відео)

Ганна Соломатіна закликала народних депутатів ухвалити новий закон про НАЗК.

Київ. 12 грудня. УНІАН. Громадські діячі та активісти закликають перезавантажити Національне агентство з питань запобігання корупції.

На прес-конференції в УНІАН екс-керівник Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК, громадський діяч Ганна Соломатіна нагадала, як більше року тому вона і декілька її колег заявили, що “не змирилися з тим, що в Національному агентстві з питань запобігання корупції відбуваються корупційні дії”, і відповідні документи були передані Національному антикорупційному бюро України.

“Потім ці документи генеральний прокурор направив в СБУ. Сьогодні Служба безпеки України займається цією роботою. На жаль, я вважаю, що це не функції Служби безпеки України - перевіряти корупційні дії у Національному агентстві з питань запобігання корупції”, - наголосила Соломатіна.

Вона розповіла про роботу НАЗК після приходу нового керівництва на чолі з Олександром Мангулом.

“Чи відбуваються зміни? У 2017 році, ви пам’ятаєте, що МВФ нам надав транш у зв’язку з тим, що одним із пунктів для надання траншу було введення автоматизованої перевірки декларацій. Чи відбулося це? Ні, не відбулося. Чи сьогодні займається Національне агентство з питань запобігання корупції проведенням моніторингу способу життя високопосадовців? Також ні. Чи сьогодні захищає, допомагає викравачам Національне агентство з питань запобігання корупції? Також ні”, - наголосила вона.

На її думку, в НАЗК не займаються перевірками декларацій належним чином.

За словами Соломатіної, в.о. керівника апарату НАЗК Олександр Писаренко поширив у ЗМІ інформацію про те, що член НАЗК Олександр Скопич “є корупціонером, і потрібно провести розслідування”.

“На сьогоднішній день ні пані Корчак, ні пан Мангул такі розслідування не провели, тому в мене звернення сьогодні до генерального прокурора. Шановний Юріє Віталійовичу, тільки Ви сьогодні в змозі відсторонити від посад членів НАЗК і голову НАЗК. Сьогодні всі підстави для цього є”, - сказала вона.

Соломатіна звернулася також до народних депутатів із закликом “негайно прийняти новий закон і перезавантажити цей орган”.

При цьому вона повідомила, що володіє інформацією про існування проектів готових рішень щодо невідповідності поданих даних декларантами у деклараціях їхнім статкам, але керівництво НАЗК не хоче розглядати ці проекти з метою затвердження.

Проекти готових рішень стосуються результатів перевірки декларацій народного депутата і голови Федерації футболу України Андрія Павелка, народного депутата, члена групи "Відродження" Євгена Гєллєра, директора Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. А.Ф.Кураса НАН України Олега Рафальського і декларації Якова Смолія за той період, коли він обіймав посаду заступника голови Національного банку України.

Соломатіна попросила журналістів і суспільства стежити за тим, як ведеться перевірка декларацій високопосадовців та інших осіб, уповноважених виконувати функції держави.

Водночас представник ГО "Стоп Мангул" Денис Шинкаренко заявив, що НАЗК не виконує свої безпосередні функції. На його переконання, суспільство не отримує жодного результату від діяльності НАЗК, бо агентство займається викриттям фактів порушень у деклараціях переважно з боку сільських голів і керівників державних підприємств, які “важко назвати значними” порівняно з очевидними фактами незаконного збагачення “на десятки мільйонів гривень”. “На які НАЗК просто закриває очі”, - сказав Шинкаренко.

За його словами, на Мангула суспільство покладало певні сподівання після обрання на посаду голови НАЗК. “Однак очікуваних змін не відбулося. Діяльність НАЗК так і залишається лише імітацією боротьби з корупцією. Щодо окремих високопосадовців перевірки або взагалі не проводяться або відверто саботуються, а їхі результати не оприлюднюються”, - наголосив Шинкаренко.

Він заявив, що одним з яскравих прикладів саботування з боку НАЗК є ситуація навколо Павелка, в декларації якого виявлено 11 порушень, про які НАЗК не повідомляє інші відповідні інстанції. Шинкаренко зауважив, що карати держслужбовців або інших осіб, уповноважених виконувати функції держави, необхідно за наявності хоча б одного порушення.

За його словами, в проекті рішення щодо Гєллєра сказано, що той подав недостовірні відомості на об’єкти нерухомості на суму 2 млн 452 тис. грн, а в Смолія виявлено низку незадекларованих об’єктів нерухомості на декілька мільйонів гривень і численні неточності при зазначенні отриманих доходів та заощаджень на банківських рахунках.

Як сказав Шинкаренко, Рафальський намагався приховати вартість корпоративних прав і майже 10 млн грн, що належать його дружині, та 9 млн грн позики, наданих третій особі.

Громадський активіст додав, що в проектах рішень про результати здійснення повної перевірки декларації Павелка за 2015-2016 роки встановлено, що той приховав відомості про цивільну дружину Катерину Чаус, не вказав витрати на квартиру, яку орендує для проживання з Чаус. “Як встановлено журналістськими розслідуваннями, оренда цієї квартири - 17 тис. доларів на місяць”, - сказав Шинкаренко. Також, за його словами, Павелко вказав недостовірні відомості про доходи від продажу нерухомого майна на суму 2,2 млн грн. “Приховав фінансові зобов’язання з повернення коштів державного банку “Родовід банк” на 212 млн грн”, - сказав він і додав, що встановлено факт незаконного збагачення Павелка на суму більш як 27 млн грн.

Шинкаренко заявив, що керівника НАЗК Мангула треба звільнити, а саме агентство - перезавантажити.

Як сказав адвокат Юрій Гордійчук, якщо підтвердяться факти вчинення правопорушень під час перевірки, НАЗК зобов’язане буде ухвалити рішення про притягнення даних осіб до адміністративної відповідальності, скласти протоколи про адміністративні порушення та направити їх до суду.

”НАЗК також зобов’язане направити матеріали у випадку виявлення ознак правопорушення до НАБУ для кримінального переслідування зазначених осіб”, - сказав Гордійчук.

За словами адвоката, відповідно до чинного законодавства, якщо суб’єкт декларування подає завідомо недостовірні відомості і якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів, є підстави притягувати його до кримінальної відповідальності.