В УНІАН пройшов круглий стіл щодо мовних квот на телебаченні.

Київ. 7 грудня. УНІАН. Законопроект "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (№ 5670-д) передбачає, що 90% ефіру на загальноукраїнських телеканалах і 80% на регіональних має бути українською мовою.

Як передає кореспондент УНІАН, про це голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Микола Княжицький сказав під час круглого столу в УНІАН щодо мовних квот на телебаченні.

За словами Княжицького, "у цьому законі ми вводимо норму, що передбачає, і зараз ми це обговорюємо, що 90% мовлення на загальнонаціональних каналах має бути українською і 80% мовлення на регіональних каналах має бути українською".

Як повідомляв УНІАН, 4 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (№ 5670-д).

Законопроектом визначено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Передбачено кримінальну відповідальність за публічне приниження чи зневажання державної мови. Такі дії каратимуться штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Голова Комітету ВР з питань культури та духовності Княжицький заявив, що з тексту законопроекту вилучено норми, якими передбачалося існування мовних інспекторів.

За словами Княжицького, у проекті залишається норма про існування уповноваженого із захисту державної мови - юридичної особи, яка має печатку із зображенням Державного герба України та із зазначенням свого найменування, самостійний баланс і рахунки в органах Державного казначейства України, і саме уповноважений буде контролювати виконання закону.

Проектом закону регулюється порядок застосування української мови як державної у публічних сферах суспільного життя, і дія його не поширюватиметься на мову релігійних обрядів та на сферу приватного спілкування між особами.

Відповідно до законопроекту, кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства.

Законопроектом передбачено, що особа, яка має намір набути громадянство України, зобов’язана скласти іспит на рівень володіння державною мовою.

Визначено коло осіб, зобов’язаних вільно володіти державною мовою, зокрема це вищі посадовці, депутати, працівники дипломатичної служби, судді, педагоги, медики державних і комунальних закладів.

Законопроектом визначено, що мовою судочинства, Збройних сил України та інших військових формувань, органів правопорядку в Україні є державна мова.

Передбачено, що застосування державної мови у навчально-виховному та освітньому процесах в усіх навчальних закладах є обов'язковим.

Відповідно до законопроекту, друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою. При цьому допускається видання друкованих ЗМІ у двох чи більше мовних версіях, одна з яких - державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватись під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом і способом друку, а їхні випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватись в один день.

Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинна мати повноцінний користувацький інтерфейс державною мовою та/або офіційними мовами Європейського Союзу.

Відповідно до законопроекту, опрацювання та утвердження стандартів української мови як державної здійснює Національна комісія зі стандартів державної мови. Визначено повноваження комісії. Очолює комісію голова, якого обирають члени комісії зі свого складу. Голову обирають таємним голосуванням строком на три роки з правом повторного обрання в межах строку його повноважень.

Пропонується внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення. Ними передбачено, що порушення законодавства про застосування державної мови у сфері освіти, науки, культури, книговидання, електронних інформаційних систем, інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров’я, юридичних послуг, спорту, телекомунікацій та поштового зв’язку, транспорту тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб в розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на телебаченні та радіомовленні - накладення штрафу на посадових осіб в розмірі від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог законодавства щодо застосування державної мови друкованими ЗМІ каратиметься накладенням штрафу на посадових осіб в розмірі від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За порушення у застосуванні державної мови при наданні інформації про товари та послуги суб'єктами господарювання усіх форм власності передбачено накладення штрафу на посадових осіб в розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ФОТО з круглого столу: https://photo.unian.net/ukr/themes/83266