Представники столичної громади заявляють про недостатню комунікацію чиновників з киянами під час реалізації проектів Громадського бюджету

15:50, 30 листопада 2018
Останні події
74 0

Активісти опрацьовують пропозиції до Положення про ГБ та ініціюють закріплення у Статуті територіальної громади Києва цього механізму місцевої демократії.

Київ. 30 листопада. УНІАН. Представники київської громади заявляють про недостатню комунікацію чиновників з киянами під час реалізації проектів Громадського бюджету (ГБ).

Про це на прес-конференції в УНІАН сказав керівник проекту з дослідження ініціативи ГБ, голова правління Київської міської організації Всеукраїнської ГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» Андрій Ювченко.

Він зазначив, що дослідження проводилось за сприяння Програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».

За словами Ювченка, воно мало показати наскільки дієвим є ГБ як інструмент міської демократії. Дослідженням охоплено учасників ГБ 2016 (ГБ-1) та 2017 (ГБ-2) років, які реалізувались відповідно у минулому та поточному роках.

Для вивчення ситуації було проведено низку інтерв’ю з представниками різних цільових груп у проекті ГБ, що приймали участь у ньому, а також направлено численні запити до органів міської влади на отримання публічної інформації. За результатами опрацювання отриманих відповідей та рішень Київради в частині відповідальних осіб було підготовлено 15 аналітичних матеріалів.

Протягом дії проекту здійснювався моніторинг соціальних мереж та безпосередньо групи Громадський бюджет Києва: СПІЛЬНО і веб-сайту Київської міської ради. Загальний обсяг його результатів склав 45 сторінок.

«Я хочу окреслити основні висновки, які наша проектна команда зробила за результатами реалізації нашого проекту-дослідження. Перше: запровадження Громадських бюджетів в місті Києві викликало велику зацікавленість киян у розвитку своїх територій проживання і тому такий інструмент демократії має і далі підтримуватися київською владою. Друге: цей інструмент місцевої демократії був дуже позитивно сприйнятий киянами, тому є доцільним закріплення саме цього механізму у новій редакції Статуту територіальної громади м.Києва, яка наразі розробляється у Київраді», - зазначив Ювченко.

Водночас він наголосив на існуванні проблемних моментів і серед основних назвав здійснення комунікації влади з киянами-авторами проектів, а також всіх учасників ГБ під час їх реалізації.

«Комунікації в рамках реалізації ГБ-1 та ГБ-2 відбувались фактично хаотично. При цьому майже відсутня була комунікація між авторами проектів та відповідальними виконавцями (чиновниками міської влади – УНІАН). І це ми пов’язуємо з тим, зокрема, що було відсутнє нормативне закріплення такої комунікації. Лише на початку 2018 року в Положення про ГБ були внесені 10 норм врегулювання комунікації між учасниками ГБ, але більшість з них мають декларативний характер і допускають різне трактування під час їх реалізації», - прокоментував Ювченко.

За його словами, відсутність комунікацій призвели до певної відстороненості посадових осіб київської виконавчої влади від активної участі в обох громадських бюджетах.

«Люди сприймали цю свою роботу як додаткове навантаження, їм не дуже цікаво з’ясовувати нюанси. Чиновники у переважній більшості не розуміли своєї ролі та дистанціювалися від учасників ГБ за першої можливості», - прокоментував Ювченко.

Ще одним недоліком він назвав те, що організована переважно інтернет-комунікація по проекту «ГБ» призвела до виключення значної мірою з процесу представників старшого покоління, яке не має відповідних навичок в роботі з комп’ютером. Були суттєві проблеми, зокрема, з голосуванням для цих людей.

Говорячи про інші недоліки Ювченко зазначив, що ініціаторам проектів 2016 та 2017 років доводилось працювати шляхом «проб та помилок», що призводило до втрати часу, сил та ресурсів, та, відповідно, втрати мотивації у подальшій участі у використанні цього інструменту місцевої демократії.

«Ми вважаємо, що міська влада має узагальнити напрацьований досвід, провести свої власні дослідження та внести зміни до Положення про ГБ Києва, зробити в ньому окремий розділ «Здійснення комунікацій під час реалізації Громадського бюджету», в якому викласти конкретний алгоритм, по якому мають працювати чиновники», - підкреслив Ювченко.

Також він повідомив, що учасники ГБ-1 та ГБ-2 заявляють про необхідність створення окремого підрозділу – проектного офісу, який займатиметься навчанням майбутніх авторів, супроводжуватиме їх під час реалізації проектів, забезпечуватиме ефективну комунікацію у реалізації проектів з розпорядниками бюджетних коштів.

Представник громади, член робочої групи у проекті дослідження Валерій Гуманенко, який одночасно є депутатом Київради, зазначив, що виявлені системні помилки не є такими, що не можуть бути вирішені. За його словами, за результатами дослідження будуть напрацьовані та передані владі пропозиції щодо зміни Положення про ГБ.

«І я сподіваюсь, що сума 200 млн грн, що планується виділити на ГБ наступного року, при бюджеті міста в 55 млрд грн (на 2019 р.) – це не межа. І я думаю, що можна залучати громадськість на суми набагато більші, на більшу кількість проектів. А зворотній зв’язок – це найбільша проблема і владі треба швидко це вирішувати і налагоджувати зв’язок з громадскістю, впливати на своїх функціонерів, які працюють з громадськістю», - підкреслив він.

Як повідомляв УНІАН, проект «Громадський бюджет» реалізується в Києві з 2016 року.

Цього року в столиці реалізуються проекти ГБ-2. І наразі визначені переможці Громадського бюджету-2019 (ГБ-3): це понад 340 проектів, з яких 40% стосуються сфери освіти. Раніше в КМДА повідомляли, що на фінансування ініціатив киян, які почнуть реалізовувати наступного року, з бюджету Києва буде виділено 150 млн грн.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter