Київ. 23 січня. УНІАН. Ухвалені Верховною Радою наприкінці минулого року законодавчі зміни до Бюджетного кодексу призвели до скорочення бюджетів малих міст, сіл і селищ, а також до централізації повноважень на рівні районних державних адміністрацій.
Про це на прес-конференції в УНІАН заявив голова Асоціації малих міст України, мер міста Українка (Київська обл.) Павло Козирєв.
«Ми хотіли децентралізації, особливо цього хотіли міста районного значення. Одержали де-факто централізацію. Ми хотіли поліпшити можливості громад, одержали погіршення можливостей», - сказав Козирєв.
За його словами, ухвалені Верховною Радою зміни призвели до суттєвого зниження загального фонду міських бюджетів у 70% міст районного значення, а фонду розвитку – в 76% міст. При цьому Козирєв відзначив, що в більшості малих міст фонд розвитку зменшився більш ніж удвічі, а в 18% населених пунктів він взагалі перестав існувати.
«У 18% - це п'ята частина всіх малих міст України – він взагалі тепер відсутній, нуль, там немає грошей, аби закласти капітальні витрати», - наголосив Козирєв.
Він також додав, що згідно з ухваленими парламентом змінами, всі делеговані повноваження, зокрема, щодо освіти й культури, від малих міст перейдуть до районних державних адміністрацій, що також може призвести до недофінансування цих сфер у невеликих населених пунктах. А загалом, за словами Козирєва, ухвалений закон з бюджетної децентралізації привів до позитивних змін тільки для міст обласного значення.
«Єдина децентралізація і єдине поліпшення стану і можливостей відбулося на рівні міст обласного значення. Решта частини країни, а це приблизно половина населення (села, селища і міста районного значення) – відбулося погіршення і централізація», - сказав Козирєв.
У свою чергу, також присутня на прес-конференції виконавчий директор Асоціації малих міст України Валентина Полтавець відзначила, що реформа місцевого самоврядування, що проводиться державою, йде врозріз з раніше затвердженою концепцією децентралізації влади.
«Процес змін, процес реформи місцевого самоврядування відбувається не відповідно до концепції реформи, яка була затверджена. Ні за термінами, які були узгоджені, ні за тими тезами, які були прописані в концепції. І якщо одна з головних тез – це створення дієздатних громад, то сьогодні ми акцентуємо увагу – 269 міст районного значення, які на сьогодні є дієздатними органами місцевого самоврядування, стають неспроможними. Таку реформу ми не погоджували», - сказала вона.
За словами Козирєва, для того, щоб реформа реально проходила за принципами, затвердженими в концепції, міста районного значення повинні одержати всі повноваження місцевого самоврядування.
«Ми пропонуємо надати містам районного значення з 2016 року статус міст обласного значення і повні повноваження місцевого самоврядування. Це буде частиною реформи, це дасть змогу підготуватися до об'єднання громад і це дозволить врятувати те самоврядування, яке поки що спроможне», - сказав Козирєв.
Він також відзначив, що голова профільного комітету Верховної Ради Сергій Власенко вже підтримав ідею асоціації провести парламентські слухання з цього питання.
Як повідомляв УНІАН, наприкінці грудня минулого року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу», що передбачає бюджетну децентралізацію. Як заявляв прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, завдяки прийнятому закону місцеві органи влади матимуть всі механізми досягнення фінансової самостійності. Водночас міністр фінансів України Наталія Яресько заявляла, що введення механізмів бюджетної децентралізації і розширення бази оподаткування з одночасною передачею адміністрування частини податків на місцевий рівень дадуть змогу місцевим органам влади залучити тільки за податковими надходженнями до 25 млрд грн додаткових доходів.
