47 народних депутатів підписали конституційне подання щодо процесу відбору в парламенті кандидатів на посади суддів КСУ (відео)

15:23, 28 листопада 2018
Останні події
93 0

Київ. 28 листопада. УНІАН. 47 народних депутатів підписали конституційне подання стосовно відповідності Конституції України статті 208-4 регламенту Верховної Ради - про подання пропозиції щодо кандидата на посаду судді Конституційного суду України депутатською фракцією чи групою.

Про це на прес-конференції в УНІАН повідомила позафракційний народний депутат Вікторія Пташник.

«Були прийняті зміни до Конституції України, і головна ідея, яка закладалася в Конституції, це, власне, обрання незалежних суддів та обрання всіх суддів за конкурсом. Це стосувалося і суддів Верховного суду, і суддів Конституційного суду України», - сказала вона.

За словами депутата, Конституція передбачає вичерпний перелік вимог до кандидатів на посади суддів КСУ - це громадянство України, володіння державною мовою, досягнення віку 40 років, професійний стаж щонайменше 15 років та високі моральні якості, а також кандидат має бути правником із визнаним рівнем компетентності.

Як нагадала Пташник, було ухвалено спеціальний закон про Конституційний суд України, яким передбачено порядок розгляду кандидатур на посаду судді.

Водночас, наголосила Пташник, під час ухвалення законодавчих актів щодо судової реформи було внесено зміни до закону про регламент ВР, і відповідні норми «деталізували» порядок призначення на посади суддів КСУ, а також «сказали, що відповідних кандидатів на ці посади на конкурс, який має відбуватися у Верховній Раді, можуть висувати виключно народні депутати».

«Ми вважаємо, що таким чином була створена додаткова вимога для кандидата, який подається на конкурс до Конституційного суду. Адже тепер кандидат має передусім пройти відповідні етапи, познайомитися з конкретною депутатською фракцію чи депутатською групою і має бути рекомендований виключно ними для того, щоб далі взяти участь у відповідному конкурсі», - пояснила депутат.

Таким чином, вважає Пташник, «парламент нівелював ідею конкурсу». За її словами, деяких кандидатів, які подавалися на конкурс, профільний комітет навіть не розглядав, адже ці люди не були запропоновані фракцією, групою чи позафракційними депутатами. Цим, сказала Пташник, комітет «обмежив коло тих осіб і той конкурс, який мав би проходити у Верховній Раді».

Вона наголосила на необхідності відмежування Верховної Ради від призначення, звільнення, застосування дисциплінарної відповідальності до будь-яких суддів, а також на принципі політичної нейтральності. За словами Пташник, конкурс має допомагати приводити у систему професійних людей, незалежних від певних політичних сил.

«Венеціанська комісія також підтримує принцип політичної нейтральності і завжди говорила про те, що якщо у процесі призначення виступає Верховна Рада, то очевидно, не можна таких суддів вважати політично нейтральними. Адже вони спілкуються з народними депутатами. Можливо, вони щось обіцяють за те, що народні депутати їх висувають потім на цей конкурс», - зауважила вона.

Як повідомила Пташник, у Верховній Раді було зібрано 47 підписів депутатів під конституційним поданням, аби «визнати неконституційними ці положення регламенту Верховної Ради, які говорять про те, що кандидатів на посади суддів Конституційного суду мають висувати лише депутатські фракції, групи або позафракційні народні депутати».

«Це подання ми підготували разом з нашими колегами із Центру політико-правових реформ і сьогодні ми хочемо поїхати до Конституційного суду його подати. І ми дуже сподіваємося, що діючий склад Конституційного суду при розгляді даного подання буде виходити виключно із принципів професійності, буде незалежним, незаангажованим», - додала депутат.

За словами Пташник, під поданням поставили підписи депутати від «Блоку Петра Порошенка», «Народного фронту», «Самопомочі», групи «Воля народу» та ряд позафракційних депутатів. Як додала Пташник, збирати підписи у ВР було «досить важко».

Своєю чергою, керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ, член ради Реанімаційного пакету реформ Юлія Кириченко висловила думку, що парламент «знову пішов на політизацію Конституційного суду, знову хоче знайти інструмент впливати на Конституційний суд через кадрове питання».

«Політизація Конституційного суду за режиму Януковича спрацювала так, що він зміг узурпувати владу саме через Конституційний суд. Як він це зробив? Звісно, через кадрові призначення», - сказала вона.

Я констатувала Кириченко, у випадку залишення в законодавстві цих «неконституційних норм» невідомо, «хто, як і коли може ними скористатися».

Говорячи про терміни, вона зауважила, що орієнтовно місяць КСУ розглядатиме питання про відкриття провадження, а сам розгляд справи займає значну кількість часу.

За словами експерта, у випадку визнання КСУ відповідних положень регламенту неконституційними наступні призначення в парламенті суддів КСУ «вже мають відбутися за конкурсом». «Вже будуть допускатися і кандидати, які є незалежними», - пояснила вона.

Водночас, підкреслила Кириченко, відповідне рішення не матиме зворотної сили і призначені раніше судді КСУ залишаться на своїх посадах.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter