Фахівці рекомендують звертати увагу на сфери земельних та релігійно-конфесійних відносин, у яких, на їх думку, найближчим часом імовірне зростання конфліктогенного потенціалу.
Київ. 23 листопада. УНАН. Експерти розробили низку рекомендацій для центральних органів влади і місцевих органів з метою зменшення і запобігання конфліктних ситуацій в об’єднаних територіальних громадах.
Про це на прес-конференції в УНІАН «Чому бунтують українські громади: реальні історії конфліктів» заявили експерти Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення».
За словами голови Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення» Олексія Колесникова, існує сім найпоширеніших типів конфліктів в українських громадах: конфлікти щодо самого об’єднання, щодо розподілу ресурсів між населеними пунктами у складі ОТГ, навколо організації соціальної інфраструктури (оптимізація мережі навчальних, медичних та культурних закладів), земельні конфлікти, суперечки щодо ефективності місцевої влади в ОТГ, непорозуміння в середовищі місцевої еліти та протиріччя між владою ОТГ та району. “Одними з найпоширеніших є конфлікти між владою ОТГ та району, адже процес об’єднання громад поступово призводить до того, що повноваження райдержадміністрацій суттєво звужуються, а сенс в існуванні райради просто зникає”, - розповів він.
Земельні конфлікти, за словами Колесникова, в майбутньому також ризикують стати одними із найпоширеніших.
“Вони почастішали у 2018 році, коли розпочався процес передачі ОТГ земель сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів. Однією з причин їх виникнення є те, що немає відповідного законодавчого поля, наприклад, не визначені строки передачі земель та інші важливі фактори. Крім того, іноді трапляється, що люди отримують землі, які вже знаходяться в оренді, і щоб почати ними користуватися, їм доводиться чекати завершення попереднього договору”, - сказав Олексій Колесников.
Соціолог Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення» Вікторія Баласанян зазначила, що значна частина конфліктів виникає через брак належної комунікації влади з громадою, коли керівництво представляє громаді вже готові рішення, а не залучає її до обговорення.
“Позитивним є те, що наразі в ОТГ майже відсутні серйозні конфлікти на етнічному підґрунті. Водночас зростає ризик розгортання міжконфесійних конфліктів, зокрема між прихильниками різних православних церков в контексті надання автокефалії Українській православній церкві, після чого у громадах може розгорнутися боротьба за релігійні споруди. Перші сигнали визрівання таких конфліктів у громадах вже виникають”, - підкреслила Баласанян.
Вікторія Баласанян додала, що більшість виявлених у громадах конфліктів протікають без застосування насильства, а переважно вирішуються у правовому полі.
Водночас, експерти виробили певний набір рекомендацій для держави щодо вжиття кроків, які слід вживати на національному рівні з метою зниження конфліктних ситуацій в об’єднаних територіальних громадах, в також для громадян щодо кроків, які слід здійснювати на місцевому рівні.
Зокрема, на законодавчому рівні пропонується визначити майбутні моделі районного поділу та відповідної управлінської структури для того, аби зменшити рівень конфліктності по лінії “район-громада”. Колесников пояснив, що це потрібно з тою метою, щоби зняти питання про те, яким буде районний поділ.
“Це би певною мірою нівелювало супротив районної гілки влади на сьогоднішній день. Вони би розуміли чітко перспективу, і розуміли, що власне супротив їхній немає сенсу, а необхідно адаптуватися до того, що відбувається”, - сказав аналітик.
Експерти пропонують втілити ці законодавчі зміни в рамках державної політики, спрямованої на трансформацію адміністративно-територіального устрою України.
“Потрібні законодавчі рамки з питань земельних відносин, тому що без них конфлікти у земельній сфері просто неминучі”, - заявив Колесников.
Експерти пропонують створити необхідну законодавчу основу для повноцінної передачі громадам земель поза межами населених пунктів із чітким визначенням повноважень органів місцевого самоврядування та порядку здійснення передачі.
Крім того, за його словами, державі варто переглянути модель державної політики у сфері місцевої демократії. Зокрема, йдеться про необхідність посилення законодавчого регулювання її інструментів та запровадження обов’язкового ухвалення статутів територіальних громад.
“Державі варто налагодити на рівні уряду і за допомогою відповідних обласних і районних держадміністрацій постійного моніторингу конфліктних ситуацій для того, щоби реагувати на дійсно гострі, небезпечні випадки, тому що не всі конфлікти потребують вручання держави, але є такі, де таке втручання є необхідним”, - сказав Колесников.
Зокрема, особливу увагу експерти радять звертати на сфери земельних та релігійно-конфесійних відносин, у яких, на їх думку, найближчим часом імовірне зростання конфліктогенного потенціалу.
“Дуже важливо, щоби з центрального рівня влади на місцевий і регіональний рівень ішов чіткий посил, чіткий сигнал, що будь-яке блокування реформи є неприпустимим, тому що воно дійсно відбувається на рівні РДА”, - заявив Колесников.
Також експерти рекомендують органам місцевого самоврядування в ОТГ налагоджувати та підтримувати системну комунікацію з жителями, використовуючи усі можливі канали.
“Їм необхідно вчитися системно комунікувати з жителями, тобто налагоджувати цю комунікацію. Як показує наш досвід, вони не розуміють, як це має відбуватися”, - додав Колесников.
За його словами, системна комунікація набагато передує прийняттю самих рішень. Громаді треба ретельно пояснювати зміст та мету підготовки і прийняття рішень, а не нав’язувати їх.
“Дуже важливо для громадян – це якнайшвидше, але обов’язково із залученням жителів розробити та ухвалити статут територіальної громади, всі інші пов’язані з ним нормативно-правові акти, які регулюють і чітко встановлюють правила гри для таких інструментів як загальні збори, місцеві ініціативи, громадські слухання, електронні петиції, консультації з громадськістю і т.д.”, - підкреслив Олексій Колесников.
Він переконаний, що це надасть можливість жителям самим ініціювати відповідну взаємодію з вадою.
Також експерти пропонують у разі оптимізації соціальної інфраструктури передбачити та застосовувати компенсуючі заходи у населених пунктах, які понесли “втрати” (наприклад - закриття шкіл), вкладати кошти у створення нових об’єктів.
