Експерти презентували дослідження №5 з циклу «Ціна реформ»: Реформа дерегуляції.

15:39, 26 жовтня 2018
Останні події
204 0

Експерти закликають керівництво країни переглянути реформу дерегулювання шляхом впровадження ефективного держрегулювання під контролем громадськості. Відзначається, що скорочення кількості контролюючих функцій і мораторій на перевірки підштовхнули бізнес до економії на якості і безпеці, а дерегулювання цін призвело до значного зростання вартості товарів.

Київ. 26 жовтня. УНІАН. Експерти Українського інституту аналізу та менеджменту політики закликають керівництво країни переглянути реформу дерегулювання шляхом впровадження ефективного держрегулювання під контролем громадськості, оскільки результатом чотирирічної реформи стало зниження якості товарів і послуг, а також суттєве підвищення цін. Про це йшла мова на прес-конференції в УНІАН під час презентації дослідження №5 з циклу «Ціна реформ»: Реформа дерегуляції.

У заході взяли участь провідні експерти Українського інституту аналізу та менеджменту політики: Руслан Бортник, Владислав Дзівідзінській, Данило Богатирьов, Микола Спірідонов, Кирило Молчанов, Юрій Гаврилечко, Андрій Золотарьов, Олексій Якубін, Олександра Решмеділова, Валентин Гайдай, Сергій Нуждін, Володимир Воля.

«На реформу дерегулювання було витрачено 4 роки і кілька десятків мільярдів гривень. Її результатами стали збільшення кількості фальсифікату на полицях магазинів, зростання цін на деякі товарні позиції до 200% і мільярдні втрати від рейдерства», - сказав Данило Богатирьов, підбиваючи підсумки проведеного дослідження.

За його словами, скорочення кількості контролюючих функцій і мораторій на перевірки підштовхнули бізнес до економії на якості і безпеці. Разом з тим, дерегулювання цін призвело до значного зростання вартості товарів. Посилаючись на дані Державної служби статистики, він повідомив, що за 2017 рік подорожчання продуктів харчування в різних товарних групах становило від 20% до 170%.

Також він повідомив, що реформа реєстрації прав власності замість спрощення ведення бізнесу призвела до значного зростання випадків незаконного захоплення бізнесу.

«За 2015 рік було зареєстровано 3000 рейдерських атак. 90% з них увінчалися успіхом. У 2016 році ця кількість зросла. Особливо вражає зростання кількості рейдерських атак в окремих галузях економіки. Так, за 2017 рік у сільському господарстві кількість рейдерських захоплень зросла в 2,5 разу», - сказав він.

У своему виступі на прес-конференції експерт Руслан Бортник зазначив, що реформу необхідно продовжувати, але в іншій якості і іншими інструментами.

«Необхідно дійсно брати приклад розвинених західних країн, де регулюючі органи є дуже потужними і надзвичайно авторитетними. Я думаю, що певною мірою нам необхідно повертатися з «дикого» ринку, «дикого поля», яке нам сьогодні створили завдяки реформі децентралізації, до державного контролю, до ефективного державного регулювання під контролем громадськості на всіх ключових ринках. В іншому випадку, якість життя в країні буде такою, яка посилюватиме депопуляцію, міграцію, і ми ставатимемо слабкішими», - сказав експерт.

За словами Бортника, дерегулювання приносить добрі результати в країнах, де існує конкурентний ринок, працює судова система, а права споживачів захищені.

«Я впевнений, що дерегулювання було потрібне країні, але воно було потрібне дещо інше. Дерегулювання добре працює в країнах, де є конкуренція, де ринок є ефективним регулюючим інструментом завдяки великій конкуренції, стандартам, традиціям і роботі регулюючих органів, які створюють правила гри для ринку. Оскільки український ринок не можна вважати таким, відповідно дерегулювання, яке було реалізовано в Україні у вигляді відмови держави від контролюючих функцій над тими чи іншими галузями, на мою думку, не спрацювало, а в деяких випадках завдало шкоди. Ця шкода вимірюється в серйозних коштах і, на жаль, в людських життях», - зазначив він.

Експерт Владислав Дзівідзінський повідомив, що під час проведення дерегулювання держава повинна зберегти за собою п'ять основних функцій.

«Перш за все, стимулювання конкуренції, тобто держава визначає, де конкурентне середовище, в якому при ліберальному контролі розвивається приватний бізнес. Другий пункт - підтримка стандартів якості, тобто стандартизація не повинна повністю втратити державний контроль. Нехай приватний бізнес звертається до держави для отримання відповідності якості своєї продукції, але ця система відрізняється від тієї, яка була раніше, коли держава втручалася у виробництво, визначала і перевіряла ці стандарти - це абсолютно інший процес. Третя функція, яку має закріпити за собою держава навіть за умови дерегювання - захист прав споживачів, оскільки споживач не зобов'язаний проходити всю складну процедуру відстоювання в суді свого права на отримання якісних товарів і послуг», - сказав Дзівідзінський.

Він додав, що четверта функція держави - це забезпечення достатнього інформування, а саме, жорсткий контроль держави щодо інформування споживача про якість і склад продукції. А також п'ята функція, що її держава повинна зберегти - контроль за виконанням бізнесом стандартів у сфері охорони навколишнього середовища.

Як повідомляв УНІАН, процес дерегулювання економіки в Україні активно ведеться з 2014 року. У 2015 році в Україні було ухвалено за основу концепцію так званої регуляторної гільйотини, яка передбачає пакетне ухвалення важливих регуляторних рішень.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter