Київ. 18 грудня. УНІАН. В Україні створюється Національний банк соціологічних даних «Київський архів», перша черга якого вже запущена Київським міжнародним інститутом соціології та Центром «Соціальні індикатори» у співробітництві з Києво-Могилянською академією за грантом Міжнародного фонду «Відродження».
Про це генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто повідомив на прес-конференції в УНІАН.
Він зазначив, що створений банк соціологічних даних містить дані деяких досліджень головних виробників соціологічної інформації в Україні: Київського міжнародного інституту соціології, компанії «Соціс», ТНС, Інституту соціології НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, Фонду «Демократичні ініціативи».
Водночас Паніотто зазначив, що назва Національного банку соціологічних даних «Київський архів» є поки що умовною, оскільки «наглядова рада ще не збиралася і не затверджувала цю назв»у.
Своєю чергою директор Центру «Соціальні індикатори» Артем Мірошниченко наголосив, що цей банк соціологічних даних міститиме результати досліджень, аналітичні звіти, які зібрані соціологічними компаніями України за багато років.
За його словами, у багатьох країнах світу при ухваленні рішень владними структурами використовуються «певні зібрані дані».
«Ми сподіваємось, що, принаймні, це може бути одним з таких корисних моментів функціонування відкритого банку соціологічних даних, оскільки багато даних вже зібрано, і можна не вигадувати щось, а взяти і подивитись результати досліджень, які вже були проведені, і на основі певних даних ухвалювати обгрунтовані рішення», - зазначив Мірошниченко.
Декан факультету соціології Київського національного університету імені Шевченка Андрій Горбачик наголосив, що створення такого банку соціологічних даних є важливим і в науковому контексті.
За його словами, цікавою є не тільки нинішня інформація, але й зібрана раніше, оскільки «інформація, як вино, - хороша інформація чим довше зберігається, тим вона стає ціннішою, тому що зрозуміти якісь тренди, розвиток процесів можна лише в якомусь контексті, а для цього потрібно знати не тільки що було вчора і позавчора, а потрібно знати , що було рік тому і 5 років тому, і 10 років тому, тоді можна зрозуміти, в якому напрямку відбуваються події».
За словами Горбачика, банк має важливе «культурологічне значення», оскільки соціологічні дані є не менш цінними ніж книжки, газети, бо це також свідчення епохи, подій які відбувалися.
Паніотто наголосив, що банком соціологічних даних можуть користуватися, зокрема, представники урядових і неурядових організацій, політичні та громадські діячі, а також журналісти, науковці у галузі суспільних наук, студенти та аспіранти. Він зазначив, що для користування банком «необхідно мати деякий мінімальний рівень підготовки для більш глибокого аналізу даних». За його словами, на сьогодні в банку є дані 160 досліджень, але протягом тижня «має бути близько 200 досліджень».
