В Україні у нинішньому політичному сезоні із закриттям сесії парламенту завершується "штрафне коло історії" – політолог

19:11, 13 липня 2018
Останні події
93 0

Експерти вважають, що після Євромайдану суспільство потребувало змін і декларувало, що готове жити інакше, а політики «загортали» ці запити у реформи й імітували відповідні рішення. Однак нині цей період закінчується.

Київ. 12 липня. УНІАН. У нинішньому політичному сезоні із закриттям чергової сесії парламенту в Україні завершується "штрафне коло історії", в яке держава потрапила після Революції гідності.

Про це політолог, голова Платформи «Єдиний координаційний центр» Олег Саакян заявив під час експертного обговорення на тему: «Новий суспільний договір в Україні – стратегічний та поточний контекст», що відбулась в УНІАН.

"Цей політичний сезон завершується дуже цікавою річчю. Фактично, я би її назвав, якщо спростити, як завершення міжсезоння. Ми потрапили в таке собі міжчасся після Революції гідності. Можна назвати його "штрафне коло історії", можна порівняти зі штрафним колом в біатлоні, коли ти промахнувся і йдеш знову на одне і те саме коло для того, щоб повернутися на свою ж орбіту і виконати те завдання, яке не виконав. Так ось, мені здається, що цей період завершився", - додав Саакян.

Як уточнив політолог, після Євромайдану Україна фактично йшла шляхом імітації, коли держава в тому вигляді, в якому вона існує, є недієздатною.

"Так виглядали державні інституції, політики всі ці роки, коли фактично суспільство потребувало змін і декларувало, що воно готове жити інакше, а політики потім це загортали в реформи", - додав Саакян.

Зокрема, він зазначив, що неможливість призначити новий склад Центральної виборчої комісії за останні чотири роки демонструє відсутність коаліції, яка може ухвалити це рішення.

"Ситуація з ЦВК - це просто актуальне. А також у нас по уряду та сама ситуація, по міністерствам. Та сама ситуація по державних службах. Та сама ситуація в будь-якому питанні. Торкаємося якоїсь кризової точки, точки ресурсу - держава одразу показує нам, що вона не здатна це вирішити. Вона намагається імітувати рішення", - пояснив голова Платформи «Єдиний координаційний центр».

За його словами, у такій ситуації перед політиками стоїть вибір: або "недолуго бігти, спотикаючись, розпродаючи все те, що є на тобі для того, щоб обзавестися ресурсом, або дійсно задати тренд, за яким підуть люди. Тобто проявити лідерство".

"Очевидно, що вікно можливостей для цього лідерства можливе лише через вибори", -вважає Саакян.

Він зауважив, що політики під час підготовки до майбутніх виборів мають пропонувати проекти системних змін.

"Важливо, що ці вибори вже зараз починають іти під трендом системних змін, завершення цього міжсезоння. І завдання нового тренду - нові відповіді на ті виклики, які ігнорувалися довгий час", - сказав політолог.

При цьому Саакян підкреслив, що наразі не лише лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко декларує цей тренд з ініційованим «Новим курсом України».

"Вона - єдина, хто відмовився від того, що "Я вам розкажу, як жити всім" на те, що "Я послухаю вас всіх, як нам жити всім разом". В цьому, мені здається, є її знаковість в цій передвиборчій гонці", - пояснив він.

"Коли ми говоримо про суспільний договір, то це складова інституційна як формальна, так і неформальна, етична. І саме тому її потрібно сприймати не просто як папірець чи якусь формальну норму. Вона має вилитися в Конституцію. Дійсно, зараз працює група, велика група експертів. При чому, дійсно, це результат ініційованого процесу Юлії Володимирівни Тимошенко як на форумі, так і в робочих групах", - додав Саакян.

Також блогер, публіцист Михайло Чаплига підкреслив, що Тимошенко "змінила парадигму політичного дискурсу в Україні" і порушила питання про принципи та ідеали, на яких український народ хотів би заснувати власну державу, а не мати даровану посткомуністичною Верховною Радою Конституцію.

"Сподобалося те, що вперше політичний лідер такого масштабу відмовилася від узурпації цього права, і вона стала лише модератором процесу, віддавши все це в руки експертів... І розпочалася експертна і фахова дискусія щодо нового суспільного договору", - сказав він.

Своєю чергою експерт Корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко зазначив, що, ініціювавши «Новий курс України», Тимошенко кинула виклик спочатку українській громадськості та інтелектуалам і в останню чергу - українським політикам.

"Вона ставить питання про переорганізацію державно-суспільних відносин. Якщо громадськість, інтелектуальне середовище на цей виклик відгукнулося, то якщо говорити про політиків... на рівні інтелектуальному поки що ми не побачили такої відповіді", - сказав він.

Разом з тим Саакян зазначив, що якщо інші політики запропонують Україні власні пропозиції або доєднаються до імплементації пропозицій громадянського суспільства, то збільшується шанс на те, що суспільство може після виборів отримати іншу Україну з іншими правилами співіснування.

В експертному обговоренні взяли участь: політолог, голова Платформи «Єдиний координаційний центр» Олег Саакян, експерт з локального економічного розвитку та співфундатор Платформи «Єдиний координаційний центр» Руслан Ригованов; експерт з інноваційної політики та співзасновник експертної платформи Foundation for Future Олексій Жмеренецький, публіцист, експерт Корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко, блогер, публіцист Михайло Чаплига.

Як повідомляв УНІАН, 15 червня у Києві за ініціативи Тимошенко відбувся всеукраїнський форму «Новий курс України».

Тимошенко вважає, що між державою і суспільством має бути укладений новий суспільний договір – нова Конституція, щоб громадяни нарешті отримали реальні можливості для управління державою.

Серед новацій «Нового курсу України»: парламентська форма правління канцлерівського типу, всенародне обрання парламентської більшості та канцлера, нова система виборів до парламенту у два тури, законодавчо закріплені контролюючі функції опозиції, створення нової контролюючої гілки, незалежної від влади, – Національної асамблеї самоврядності влади, надання громадянам права законодавчої ініціативи тощо.

Тимошенко впевнена, що алгоритм колективної роботи над новим суспільним договором має бути таким: фахівці з різних сфер діяльності мають на спеціальній платформі запропонувати своє бачення, потім цей проект аналізують експерти, далі документ віддається на аналіз спеціальному органу – конституанті, яка і готує остаточну версію нової Конституції, що виноситься на ухвалення всенародним референдумом.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter