У відсотковому відношенні найбільше було підтримано президентських та урядових законопроектів, зазначають в громадянській мережі «ОПОРА».
Київ. 12 червня. УНІАН. З кожним роком роботи Верховна Рада України нинішнього скликання ухвалює дедалі менше законопроектів.
Про це заявив керівник проекту громадянської мережі «ОПОРА» Анатолій Бондарчук, презентуючи під час прес-конференції в УНІАН результати дослідження трьох з половиною років роботи нинішнього складу Верховної Ради України.
За його словами, найбільш продуктивним у поточному скликанні був 2015 рік, коли до урядової коаліції входило п’ять фракцій - за цей час було ухвалено 340 законопроектів.
Згідно з результатами дослідження, далі з кожним роком кількість законів, які ухвалював парламент, поступово зменшувалася. У 2016-му їх було 212, натомість у 2017-му – 174. Станом на кінець травня 2018 року в парламенті було ухвалено 64 закони.
Як зазначив Бондарчук, «незважаючи на те, що відсоток ухвалених законопроектів насправді невисокий, не можна говорити про те, що це скликання ВРУ найменш ефективне, оскільки протягом цього скликання … було ухвалено багато важливих рішень і започатковано низку важливих реформ, які підтримав парламент»: зокрема, реформування сектору безпеки і оборони, стартувала освітня і медична реформа, запущено реформу правоохоронної системи.
За результатами дослідження, з листопада 2014 року по травень 2018 року українські парламентарії зареєстрували 6 613 проектів законів, натомість ухвалили лише 808, або 12%. У цьому контексті президент і уряд виявилися продуктивнішими, порівняно з депутатами - 76%, ініційованих президентом законопроектів врешті-решт стали законами.
Також сказано, що майже третина (268 з 931 законопроекту ухвалено) урядових законопроектів, внесених у парламент, були позитивно проголосовані. Натомість серед зареєстрованих депутатських законопроектів – 5528 законодавчих ініціатив, а ухвалено було лише 423 з них, а це 8%. При цьому зазначається, що тут не враховані ухвалені Верховною Радою постанови.
Бондарчук наголосив, що кількість зареєстрованих в парламенті законопроектів свідчить про «законодавчий спам», або «як його називають - законодавче цунамі, тобто, в парламенті реєструється надто велика кількість законопроектів, які законодавчий орган не встигає якісно розглянути».
За його словами, 40 % депутатських законодавчих ініціатив подані одноосібно, що зменшує їхні шанси на підтримку в сесійній залі. Він наголосив, що для того, щоб «спробувати якось вирішити це питання, потрібно змінити підхід подачі народними депутатами законодавчих ініціатив». Зокрема, вважає експерт, можна передбачити, що ініціатором законопроекту буде, наприклад, певна кількість депутатів.
За результатами дослідження, найбільше законопроектів (у тому числі у співавторстві) протягом трьох із половиною років роботи Верховної Ради підготували Олег Ляшко (258), Віктор Галасюк (231), Михайло Головко (205), Андрій Шинькович (198), Юрій Левченко (191), Вадим Івченко (178), Роман Мацола (178), Юрій Бублик (177), Іван Крулько (163) та Тетяна Острікова (156). При цьому зазначається, що чим більше народних депутатів реєструють законодавчих ініціатив, тим менше шансів, що ці законодавчі ініціативи будуть якісно розглянуті та ухвалені.
«Якщо говорити про безпосередній показник «депутатської успішності» за три з половиною роки роботи Верховної Ради VIII скликання, то понад 30 відсотками прийнятих законопроектів свого співавторства можуть похизуватися лише 6 парламентаріїв: Гліб Загорій, Олександр Третьяков, Олександр Грановський, Ольга Белькова, Андрій Павелко та Олексій Порошенко (всі – “БПП”). Ще 16 народних обранців мають підтримку чверті та понад чверті своїх законодавчих ініціатив: Вікторія Сюмар, Наталія Кацер-Бучковська, Ольга Червакова, Ігор Гринів, Світлана Войцеховська, Богдан Онуфрик, Максим Єфімов, Оксана Корчинська, Ігор Алексеєв, Ірина Геращенко, Артур Герасимов, Олена Кондратюк, Сергій Пашинський, Олександр Сочка, Юхим Звягільський, а також Костянтин Жеваго», - зауважив експерт.
Результати досліджень також свідчать, що 52 народні депутати продемонстрували нульовий показник продуктивності законотворчої роботи протягом трьох з половиною років, незважаючи на значну кількість ініційованих законопроектів. Антилідерами у цьому плані, головним чином, є депутати “Опозиційного блоку”. Так, Наталія Королевська долучилася до розробки 131 законопроекту, жоден не став законом. В Юрія Солода таких ініціатив – 107, Олександра Вілкула – 97, Дмитра Шпенова – 79, Дмитра Колеснікова – 73. Позафракційний Євгеній Мураєв подав 155 законопроектів, жоден з яких не набув чинності.
