Київ. 21 листопада. УНІАН. Представники медійних об’єднань виступають проти введення Верховною Радою України заборони на рекламу лікарських засобів у ЗМІ і звертаються до учасників коаліційного процесу з проханням вилучити пункт про заборону такої реклами із тексту Коаліційної угоди.
Про це представники Індустріального телевізійного комітету, Української асоціації видавців періодичної преси та Незалежної асоціації телерадіомовників заявили на прес-конференції в УНІАН.
Виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина М’ясникова зазначила, що «єдиним легальним видом доходів для медіа є реклама». За її словами, через економічну кризу, яка «за об’єктивних причин зараз відбувається в країні, у 2014 році рекламний ринок України вже зазнав падіння, за різними оцінками, станом на серпень – на 30%, а по радіоринку падіння на кінець року може складати майже 50% в абсолютних цифрах».
Вона підкреслила, що «реклама ліків складає для різних індустрій від 15 до 30% рекламних ресурсів».
М’ясникова додала, що у разі заборони цього виду реклами, скоротяться можливості для медійної індустрії виконувати «наші соціальні функції», виробляти нові якісні медійні продукти.
Вона назвала одним із міфів розмови про те, що нібито реклама ліків змушує людей вживати більше медпрепаратів. За словами М’ясникової, «реклама ліків скоріше дозволяє людям обирати саме той препарат, який більше відповідає його потребам, а ніж більше споживати цей препарат». Вона зауважила, що нерідко ініціативи про заборону реклами ліків вмотивовані «бажанням перерозподілити канали просування цих ліків, бо якщо не буде реклами, то буде просування в аптеках, буде просування через лікарів».
«Якщо ми побачимо в остаточному тексті Коаліційної угоди ініціативу щодо заборони реклами ліків, то ми будемо закликати членів коаліції якомога швидше переглянути Коаліційну угоду і прибрати з неї цей пункт», - підкреслила М’ясникова.
За її словами, «у Коаліційній угоді не може бути популістських і шкідливих ініціатив».
На запитання журналістів, чи відповідає дійсності інформація про те, що цю заборону пролобіювали представники партії «Блок Петра Порошенка», оскільки у виборчому списку партії є нібито представник фармацевтичної компанії «Дарниця», М’ясникова не виключила, що така ініціатива пропонується в інтересах якихось компаній, які працюють на даному ринку вже давно.
За її словами, «у нас вже є достатньо великий досвід, коли дійсно великі компанії намагаються фіксувати ринок», тобто не давати через рекламу просуватися на ринок конкурентам, які ще є невідомими.
Своєю чергою виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету Ігор Коваль зазначив, що представники політичних сил, які створюють коаліцію у парламенті, зазначають, що Коаліційна угода спрямована на виконання угоди між Україною та ЄС про асоціацію.
«Угода про асоціацію передбачає, що ми приводимо своє законодавство у відповідність до європейського, а європейське законодавство не передбачає жодних подібних обмежень - в них є чітке розмежування щодо рецептурних лікарських засобів, які не дозволено рекламувати, і безрецептурних, які, в залежності від країни, або просто вільно рекламуються, або вимагають погодження рекламного тексту», - підкреслив він.
За словами Коваля, тому в цій частині Коаліційна угода суперечить європейським підходам.
Генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорєлов наголосив на недоцільності починати реформу сфери охорони здоров’я із заборони реклами ліків, бо «там набагато масштабніші проблеми, і до них заборона реклами немає жодного відношення».
За словами Погорєлова, як і в усьому світі, в Україні ЗМІ «існують на доходи», тобто «це вільні ЗМІ», а в інших випадках це «або олігархічні ЗМІ, або спонсоровані ЗМІ», котрі «працюють на замовлення».
Він наголосив, що спроби ввести різні заборони щодо діяльності ЗМІ завадять їхньому розвитку.
Погорєлов підкреслив, що «за середнього падіння галузі станом за 9 місяців цього року десь фактично на 32%, а у найпотужніших компаніях менше ніж 20%», у разі введення заборони на рекламу ліків, ЗМІ втратять ще близько 10% від загальної суми доходів.
«А це пришвидшує закриття ЗМІ, це пришвидшує звільнення редакторів і журналістів, і це пришвидшує кризу в галузі» - наголосив він.
