Експерти стурбовані, що депутати та урядовці дедалі частіше використовують субвенції у передвиборчих цілях (відео)

14:39, 07 травня 2018
Останні події
172 0

В Громадській мережі «ОПОРА» наголошують, що депутати вводять в оману виборців, використовуючи виділення держсубвенцій в регіонах як власне персональне досягнення.

Київ. 7 травня. УНІАН. Експерти стурбовані тим, що розподіл держсубвенцій на місцях відбувається нерівномірно, що може бути використано в рамках агітаційної кампанії на виборах 2019 року.

Про це на прес-конференції в УНІАН розповіли експерти Громадянської мережі «ОПОРА», презентуючи дослідження щодо розподілу державних субвенцій на здійснення заходів на соціально-економічний розвиток окремих територій між одномандатними виборчими округами в Україні.

Як зазначила голова правління мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська, перед наближенням виборчого періоду в Україні у 2019 році експерти організації намагаються оцінити поточні тренди та визначити, наскільки кошти з державного бюджету у вигляді субвенцій можуть бути використані в агітаційних кампаніях. Мова йде про чинних народних депутатів Верховної Ради, обраних на мажоритарних округах, які «в першу чергу займалися лобіюванням виділення цих ресурсів».

У дослідженні експерти зазначили, що аналіз даних за 2017-й рік засвідчує наявність політичних факторів у процесі адміністрування держсубвенцій. Так, показники використання грошової допомоги уряду для розвитку окремих територій демонструють великі можливості впливових депутатів–мажоритарників отримувати значні кошти для вирішення проблем власних виборчих округів. Експерти констатують, що «наявність політичних мотивів під час розподілу державних коштів актуалізує проблему тіньового лобізму, конфлікту інтересів та можливих корупційних проявів».

«У 2018 році ми плануємо розпочати завчасно до старту виборчої кампанії президентських і парламентських виборів відслідковувати те, як ці кошти державного бюджету будуть реалізовані вже в ході агітаційних заходів і юридичної офіційної виборчої кампанії», - сказала Айвазовська.

Вона нагадала, що субвенції – це форма реалізації підтримки з боку уряду і держбюджету програм місцевого розвитку, і зокрема у медичній та освітній галуззях, на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, на погашення різниці між фактичною вартістю комунальних послуг, що постачалися населенню, на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я в сільській місцевості, на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

При цьому, експерти проаналізували субвенції, які стосуються сталого соціально-економічного розвитку.

«Порівняно з 2016 роком майже вдвічі збільшилась кількість ресурсів, які виділені на ці програми. Зокрема, минулого року це було 2 млрд 453 млн грн. Зараз – це 5 млрд 252 млн грн, які вже практично в повній мірі реалізовані за попередній рік. Також зросла майже вчетверо кількість субвенцій, тобто кількість програм і заходів, які були профінансовані за рахунок уряду. Але ми можемо відзначити, що вартість, вага однієї субвенції зменшилась від 660 тис. грн до 440 тис.», - розповіла голова правління мережі «ОПОРА».

Також Айвазовська підкреслила, що «на 36% зменшилася сума субвенцій, і тим не менше, збільшилася загальна їхня кількість».

«Якщо в 2016 році лише 13% від всіх субвенцій витрачалися в сумі менше 50 тис. грн, то таких сьогодні є майже чверть всього бюджету», - додала вона.

Експерт пояснила, що зазначені цифри говорять про те, що не йдеться про головне завдання цих цільових програм, а саме про сталий соціально-економічний розвиток.

«Збільшується кількість малобюджетних заходів, які реалізовуються в межах певних одномандатних мажоритарних округів, і мають ознаки - відповідно до публічних заяв посадових службових осіб, зокрема і за участю кандидатів-мажоритарників - як їхнє персональне досягнення або їхня матеріальна інвестиція у цей округ, що вводить в перспективі в оману виборців і не ставить в рівні умови всіх потенційних суб’єктів виборчого процесу», - наголосила Айвазовська.

«Якщо раніше в більшій мірі суми субвенцій були значними, і вони витрачалися, наприклад, на інфраструктурні об’єкти, дороги, капітальні ремонти шкіл і медичних закладів тощо, то сьогодні ми бачимо, на жаль, дуже незначні вартості тих чи інших заходів, які реалізуються в межах публічних активностей за участі народних депутатів, і про жодний сталий економічний і соціальний розвиток говорити не доводиться», - заявила голова правління мережі «ОПОРА».

Вона розповіла про звернення у вересні 2016 року понад 50 народних депутатів до керівництва уряду України щодо бюджетних ресурсів для субвенцій на 2017 рік із закликом збільшити суму цих інвестицій і видатків.

«З одного боку, немає нічого поганого в тому, що уряд підтримує ті чи інші програми на місцях, навпаки. Це є свідченням спроможності держави підтримувати необхідні заходи в тих чи інших регіонах, але нас турбує в першу чергу те, що сума цих коштів є нерівнозначною, і якщо взяти для порівняння області як от Івано-Франківську та Тернопільську, які за розмірами і кількістю населення є досить близькими, а видатки на субвенції в 2016 році відрізнялися в 5,5 разів на користь Івано-Франківської області, а в 2017 році втричі, то хотілось би бачити більшу прозорість щодо того, за яких підстав, на яких умовах, щодо яких об’єктів повинні виділятися ці ресурси, щоб вони знову ж таки, не були використані в маніпулятивний спосіб в ході виборчої кампанії, як це було, на жаль, в 2012 році в серйозних масштабах», - наголосила Айвазовська.

У дослідженні підкреслюється, що електоральні маніпуляції з бюджетними програмами та державними закупівлями – це традиційний інструментарій недобросовісних чиновників та кандидатів під час виборів в Україні.

Експерти відзначають, що «бюджетний адміністративний ресурс, який полягає у використанні бюджетних коштів та засобів на користь окремих партій і кандидатів, належить до найнебезпечніших порушень стандартів виборчого процесу».

Зокрема, «зловживання таким різновидом адміністративного ресурсу нерідко відбувається без порушень формально встановлених вимог законодавства, але несе руйнівні наслідки для конкурентності виборів». У дослідженні наголошується, що «політики маніпулюють зацікавленістю виборців та територіальних громад отримати належний рівень фінансування локальних проектів, уникаючи публічної відповідальності за де-факто ведення передвиборчої кампанії коштами платників податків та бюджету».

Айвазовська сказала, що порівнюючи рівень субвенцій у 2016 та 2017 роках, одні й ті ж області найбільше отримують ці субвенції.

«В 2016 році до топ-п’ятірки областей увійшли Харківська, Вінницька, Одеська, Львівська та Київська область. Зараз ми спостерігаємо ту саму тенденцію, але Одеська і Вінницька залишаються, натомість Київська дещо посунулась вниз», - додала вона.

«В той же час ми відслідковуємо регіони, які традиційно недофінансовані і досить критично, і в 2016, і в 2017 році на подібні програми, і це частково корелюється з тими мажоритарниками, які належать до більшості чи меншості в чинній конфігурації парламенту, як-то знову ж таки Тернопільська, Херсонська, Луганська область, яка на останньому місці серед профінансованих програм за рахунок субвенцій з державного бюджету», - заявила Айвазовська.

За словами аналітика мережі «ОПОРА» Андрія Савчука, в Черкаську область було направлено понад тисячу субвенцій, а в сусідню Кіровоградську область, яка має схожу територію і кількість депутатів-мажоритарників, було направлено в п’ять разів менше субвенцій.

«Ми достеменно не знаємо, чому так відбувається, але так чи інакше це може бути пов’язано з певною активністю депутатів-мажоритарників, які таким чином за рахунок зменшення загальної суми однієї субвенції можуть боротися за симпатії виборців», - сказав Савчук і додав, що такий розподіл субвенцій по регіонах є нерівномірним.

«Ми аналізували розподіл так само фракційний, відповідно до географічної прив’язки того чи іншого суб’єкту до певного округу. Тут можемо спостерігати, що традиційно найбільша кількість коштів до округів фракції «Блоку Петра Порошенка». В принципі, це закономірно, в них 72 округи – це високий відсоток від загальної кількості округів», - зауважив Савчук.

У дослідженні сказано, що у 2016 році в округи депутатів від «БПП» було направлено 1 млрд 62 млн грн та 1 837 субвенцій, а у 2017 році – 1 млрд 967 млн грн та 5 718 субвенцій відповідно. Разом з тим, у 2,5 рази менше коштів у 2017 році отримали члени фракції «Народного фронту» та депутати з групи «Партія «Відродження» – 798 млн та 750 млн відповідно. При цьому 18 мажоритарників «Народного фронту» отримали 1 703 субвенції, а у 24 округах народних депутатів з групи «Відродження» було профінансовано 1 539 об’єктів (заходів).

У свою чергу, 43 позафракційних мажоритарників отримали 628 млн грн субвенцій, у той час як лише до 19 округів представників депутатської групи «Воля народу» надійшло дещо менше коштів на загальну суму 503 млн грн.

Експерти відзначають, що «статистичні дані розподілу коштів між округами свідчать про певні преференції в отриманні коштів тими мажоритарниками, які у Верховній Раді є членами «Блоку Петра Порошенка», «Народного фронту», а також депутатських груп «Воля народу» та «Партія «Відродження», які формально не входять в парламентську більшість, але доволі часто голосують в унісон з фракціями коаліції».

Айвазовська підкреслила, що «на жаль, зовнішнє і публічне позиціонування реалізації цих програм або тих чи інших заходів свідчить про підготовку їхнього використання в межах агітаційної передвиборчої кампанії у 2019 році, яка де-факто вже стартувала, і активність депутатів на місцях значно зросла у порівнянні з попередніми роками».

«Знову ж таки, народні депутати мають певні функції, зокрема, як Верховна Рада України законодавчу і контролюючу, але сьогодні основна активність здійснюється в округах і не зовсім в тій формі, яка би була найбільш належна для народних депутатів у відповідності до їхнього представницького мандату», - підсумувала Айвазовська.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter