Політолог Єрмолаєв вважає, що Україна поставлена Китаєм «в своєрідну чергу очікування».
Київ. 27 квітня. УНІАН. Для широкого співробітництва України з Китаєм з перспективних проектів потрібен мир.
Про це в ході круглого столу в УНІАН сказав завідувач відділу Азіатсько-Тихоокеанського регіону Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України, президент Української асоціації китаєзнавець Віктор Кіктенко під час круглого столу «соціалізм з китайською специфікою в нову епоху: погляд з України».
Він підкреслив, що на сьогодні «для Китаю найголовніший виклик» - це те, що здійснення його проектів можливе лише за умови миру. Кіктенко підкреслив, що «головна стратегія Китаю - це мирний розвиток країни», але важлива і глобальна його роль, що передбачає мир і в країні, з якою можливе стратегічне партнерство. «А та ситуація, яка сьогодні склалася в Україні, і наша потреба миру абсолютно чітко збігається з бажаннями Китаю і з його баченням розвитку відносин», - додав він.
Експерт також нагадав, що міністр закордонних справ Китаю сказав, що проект «Один пояс один шлях» - це нова модель відносин Китаю з країнами всього світу, де йдеться «про мирне співіснування». Кіктенко сказав, що «стратегія Китаю - ухилитися від зіткнення і здобути вплив».
У свою чергу, директор Інституту стратегічних досліджень "Нова Україна" Андрій Єрмолаєв сказав, що Україна довгий час позиціонувалася керівництвом Китаю як міст між Європою і Азією і як один з ключових партнерів країн цього простору, але наша країна в 2014 році «опинилася в стані внутрішнього конфлікту, який дуже швидко був глобалізований, в який включилися інтереси і макрогравців - Росії, США, Європейського Союзу». Він нагадав, що Китай послідовно підтримує єдність України.
За словами Єрмолаєва, події 2014 року в Україні та подальших років стали «своєрідним гальмом такого підходу». Він підкреслив, що в 2010-2012 роках розроблялися проекти декларації зі стратегічного партнерства між Україною і Китаєм і «ми сподівалися, що Україна може бути найбільш вигідним і вдячним партнером через унікальне положення, через збереження потужної індустріальної інфраструктурної бази, через те, що людський капітал України - це капітал високоосвічений і затребуваний на ринку».
«Як факт конфлікт зробив Україну, на жаль, просто спостерігачем бурхливих інфраструктурних проектів, які зараз пропонує Китай у рамках програми «Один пояс один шлях», - підкреслив Єрмолаєв. При цьому додав, що конфлікт поставив у складне становище і Китай, оскільки для нього Росія і Україна - два стратегічні партнери.
За його словами, Китаю складно підтримувати одну із сторін, тому він і не розгортає великі проекти, «які могли б створити нові конфлікти інтересів і нове напруження з іншими стратегічними партнерами». Єрмолаєв додав: «Грубо кажучи, Україна поставлена в своєрідну чергу очікування».
Старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, радник правління Української асоціації китаєзнавець Андрій Гончарук підкреслив, що після 40-річного підходу, який передбачав, що Китай має бути в тіні, сьогодні ця країна «готова взяти на себе свою частину відповідальності за те, що відбувається в усьому світі». За його словами, сьогодні Китай готовий запропонувати нові підходи.
Журналіст-міжнародник, член правління, президент Української асоціації китаєзнавців Олексій Коваль нагадав, що недавно до Конституції КНР внесено поправку про роль Компартії Китаю «і можна сказати, що тепер правління Комуністичної партії Китаю узаконене в основному законі країни». За його словами, зараз в Китаї новий етап реформ, яким передбачена «перебудова соціалізму з китайською специфікою для нового часу, тепер йде реформа політичної системи Китаю».
Також у круглому столі взяли участь міжнародний оглядач, політичний аналітик Андрій Бузаров, керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону Центру досягнення армії, конверсії та роззброєння, член правління Української асоціації китаєзнавців Юрій Пойта.
