Торговельна війна між США і Китаєм може сприяти зростанню українського експорту і зміцненню гривні - провідні експерти (фото, відео)

11:14, 27 квітня 2018
Останні події
143 0

Київ. 25 квітня. УНІАН. Загострення ситуації в торгівлі між США і Китаєм, що почалося в березні із запровадження американською стороною мит на імпорт металургійної продукції, може сприяти зростанню українського експорту та короткостроковому зміцненню гривні.

Про це повідомив аналітик Богдан Терзі на круглому столі, організованому в рамках спільного проекту УНІАН та Центру біржових технологій.

«У Трампа була своя передвиборна стратегія, і він по ній рухається. Він говорив і обіцяв, що США проводитимуть жорстку політику з Китаєм, підвищуватимуть мита, і ми це побачили. До чого це призвело, і які наслідки? На сьогодні ми бачимо, що за півтора останніх місяця зросли ціни на метал на 15% через сформований інформаційний бум», - сказав він.

За словами експерта, Китай є найбільшим експортером металургійної продукції з обсягом поставок понад 800 млн тонн на рік. При цьому США також є одним з найбільших постачальників металургійної продукції. Китай направляє в США лише 1,1% експорту металу, що для США становить всього 2,2% обсягу імпорту. У зв'язку з цим ні Китай, ні США не тільки не отримають особливого збитку, а й виграють за рахунок підвищення світових цін на металургійну продукцію.

«Окрім Китаю, до десятки ТОП-виробників металургійної продукції входять і США, і Японія, і Південна Корея. До десятки входить і Україна. Ці країни найбільше виграють», - наголосив Терзі.

Також експерт зазначив, що Росія, яка є одним з ТОП-виробників металу, не зможе отримати вигоду від зростання світових цін.

«Тільки Росія отримає збиток від цього. Чому? Тому що паралельно з торговельною війною Білий Дім запровадив і санкції. Це санкції щодо конкретного списку людей, які входять в оточення Путіна. Це олігархи Керімов, Скотч, Вексельберг, Дерипаска. Ці люди якраз і володіють великими металургійними компаніями. Тому, з одного боку, ціни на метал зростають, і Росія могла б на цьому заробити. Але не заробить, тому що їй обмежать експорт», - повідомив Терзі.

При цьому керуючий партнер інвестиційної компанії «Капітал Таймс» Ерік Найман, який був присутній на круглому столі, зазначив, що торгова війна між США і Китаєм є відображенням трансформації світової фінансової системи, зав'язаної на американський долар і нарощування держборгу Сполучених Штатів, внаслідок якої економіка Росії може істотно постраждати.

«Китай і США сьогодні не можна розділити, це сіамські близнюки. Вони залежать один від одного, виграють від симбіозу економік. Тому я думаю, що вихід буде знайдено через крах однієї або двох інших економік, не США і Китаю. Перша в цьому списку - Росія, як найбільш вразлива економіка, вони самі в цьому винні. А також Бразилія, Туреччина, Африка. Я оптиміст і думаю, що рішення буде знайдено і краху боргових зобов'язань США не станеться», - сказав Найман.

Своєю чергою, експерт Центру біржових технологій Сергій Шевчук, який також був присутній на круглому столі, наголосив, що хоч курс гривні більшою мірою перебуває під впливом внутрішніх факторів, включаючи сезонність надходжень валюти і виплати за зовнішнім боргом, але в короткостроковій перспективі інформаційний бум навколо торгової війни між найбільшими економіками світу може привести до зміцнення національної валюти.

«Що стосується економіки України, то якщо інформаційний бум, пов'язаний з торговельною війною, триватиме, і ціни на метал продовжать рости, то це позначиться позитивно. Наші експортери за рахунок високої ціни зможуть збільшити валютну виручку, що впливатиме на кількість валюти в країні. Гривня в короткостроковій перспективі може вирости в ціні. Якщо враховувати частку металургії в експорті, а це 23%, то це суттєвий фактор зростання», - сказав Шевчук.

При цьому, згідно з думкою експерта з питань експорту Олега Мірошниченка, який також був присутній на круглому столі, очікувати широкомасштабної торговельної війни між США і Китаєм не варто, а зміни цін на сировинні товари на зовнішніх ринках можуть мати спекулятивний характер.

«Наступного тижня заплановано візит до Китаю секретаря американського казначейства. Це будуть серйозні переговори, які з великою ймовірністю істотно знизять торговельну напругу. Потрібно розуміти, що Китай і Сполучені Штати - це великі і сильні гравці на міжнародній арені, вони не схильні до імпульсивних рішень. Тому буде новий баланс, зміняться певною мірою умови торгівлі, але сильних пертурбацій, як це підносять медіа, я думаю, не буде. Якщо відбувається зміна цін на світових ринках, то цілком можливо, що це спекулятивна зміна», - зазначив Мірошниченко.

Своєю чергою, ще один учасник круглого столу, експерт з питань міжнародної політики Українського інституту майбутнього Ілія Куса наголосив, що глобальне геополітичне протистояння між США і Китаєм стало результатом як об'єктивних причин, так і дій окремих осіб в обох країнах, і в першу чергу - президента США Дональда Трампа і його команди. При цьому чинна геополітична ситуація характеризується посиленням регіональних гравців, серед яких, крім США, ще й Китай, Індія, Бразилія. У такій обстановці Україні, як суб'єкту, а не об'єкту геополітичних тенденцій буде непросто скористатися ситуацією, що склалася. Зокрема, розширення транзиту китайської продукції через територію України навіть в умовах торговельних обмежень є малоймовірним.

«Україна не стане транзитною країною. Китайці вже вкладають у Європейський Союз, і дуже багато, особливо на тлі того, як Сполучені Штати поступово витісняють їх з американського ринку, як це сталося з Huawei (китайська компанія-виробник цифрової електроніки - УНІАН). США заборонили працювати з Huawei, і вони спокійно перейшли до Франції і Британії, де у них до цього була мінімальна присутність. Для України тут, на жаль, можливостей небагато», - сказав експерт.

Фото з круглого стола в УНІАН:  https://photo.unian.net/ukr/themes/79364

Учасники заходу в рамках спільного проекту УНІАН та Центру біржових технологій: член Української асоціації китаєзнавців, кандидат економічних наук,  експерт економічних програм Ukrainian Institute for the Future Ольга Хоменко; експерт, управляючий партнер "Капітал таймс" Ерік Найман; аналітик Центру біржових технологій Богдан Терзі; аналітик Центру біржових технологій Сергій Шевчук; директор UFEB (Ukrainian Food Export Board - Рада з питань експорту продовольства Богдан Шаповал; провідний експерт з питань експорту Олег Мірошниченко; експерт з питань міжнародної політики Українського інституту Майбутнього Ілія Куса.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter