Завідуюча відділенням мультирезистентного туберкульозу Інституту фтизіатрії і пульмонології Наталя Литвиненко повідомила, що найближчим часом в Україні буде змінено нормативну базу щодо туберкульозу та поступово поширюватиметься рання сучасна діагностика тяжких форм захворювання, стійких до основних препаратів. Також в Інституті фтизіатрії і пульмонології сумніваються у доцільності проведення масових перевірок за допомогою проби Манту.
Київ. 27 березня. УНІАН. Верховна Рада має ухвалити національну програму по боротьбі з туберкульозом на 2018-2021 роки, бо щорічно цією хворобою інфікуються близько 30 тис. осіб.
Таку думку голова правління благодійної організації «Фундація «Громадський рух «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко висловив на прес-конференції в УНІАН на тему: «Прискорення на шляху ліквідації туберкульозу в Україні».
«Ми будемо звертатися до Верховної Ради України й адвокатувати прийняття національної програми протидії туберкульозу на 2018-2021 роки, яка наразі буде готуватися і подаватися», - сказав він.
Руденко нагадав, що в Україні продовжується епідемія туберкульозу, про що було оголошено у 2005 році. За його словами, на туберкульоз в умовах епідемії може захворіти будь-яка людина, незважаючи на соціальний статус.
«Щорічно близько 30 тисяч українців заражаються туберкульозом. 11 людей, за офіційною статистико, щодня помирають від туберкульозу», - наголосив Руденко.
При цьому він додав статистика «не дуже правильна», тому що Всесвітня організація охорони здоров’я, міжнародні експерти дають набагато більші дані.
За даними організаторів прес-конференції, 64 зі 100 тис. українців хворіють на туберкульоз, що в середньому у 9 разів більше, ніж в європейських державах.
Руденко зазначив, що велика кількість людей не обстежені, зокрема, йдеться про переселенців, яких більш як 1,5 мільйона, які приїхали з тимчасово окупованих територій.
Він також додав, що реформа охорони здоров’я щодо у сфері протидії туберкульозу «тільки набирає хід». За словами Руденка, потрібно не критикувати Міністерство охорони здоров’я, а пропонувати йому власні підходи на шляху реформування. За словами Руденка, «пацієнт має бути вмотивований закінчити лікування до кінця, а лікар має бути зацікавлений - в першу чергу, йдеться про фінансові чинники». При цьому він нагадав, що на сьогодні лікування туберкульозу – на амбулаторному етапі - мають вести сімейні лікарі.
Руденко повідомив, що проведене фундацією закрите дослідження у трьох регіонах України серед сімейних лікарів показало, що 95% з них не хочуть вести хворих на туберкульоз.
«Але коли постало питання, а якщо будуть доплачувати за це?…, то вони сказали, що готові цим зайнятися», - додав він.
Завідуюча відділенням мультирезистентного (стійкого до ліків) туберкульозу Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Яновського НАМНУ Наталя Литвиненко повідомила, що найближчим часом в Україні буде змінено нормативну базу щодо туберкульозу.
«Зараз всі абсолютно сфери медицини повинні базуватися на засадах доказової медицини, і фтизіатрія - не виняток. На цих засадах оновлюється уніфікований клінічний протокол і настанова по туберкульозу - це два основних нормативних документи, і вони побачать світ найближчим часом», - зазначила вона.
За словами Литвиненко, в Україні поступово поширюватиметься рання сучасна діагностика тяжких форм туберкульозу, стійких до основних протитуберкульозних препаратів.
Вона зазначила, що якщо раніше такі форми лікарі могли діагностувати через декілька місяців після початку захворювання, то рання молекулярно-генетична діагностика скоротить цей період до «декількох діб».
«Другий позитивний момент, який чекає на країну, - це сучасне оновлене лікування, яке вже починає застосовуватися в Україні. Мова йде про скорочені режими лікування, і якщо раніше туберкульоз, стійкий до основних препаратів, лікували 20 місяців, то зараз є розробки 9-12-місячної тривалості лікування», - сказала Литвиненко.
Вона зазначила, що у рамках реформування сфери охорони здоров’я передбачено «максимально лікування на амбулаторному етапі». Разом з тим, за словами лікаря, тяжкі випадки захворювання мають лікуватися в стаціонарі.
Крім того, Литвиненко повідомила, що з приводу доцільності проведення проб Манту опубліковано багато наукових досліджень. За її словами, на сьогодні скасовується масова туберкулінодіагностика з тим, щоб виділити групи ризику, які потребують цієї діагностики.
«Як країна це зробить, які вибере групи ризику і кого потрібно в першу чергу обстежувати, то це вже інше питання, це вже можна обговорювати. Але те, що масова туберкулінодіагностика не потрібна, то тут я погоджуюся з експертами ВООЗ», - наголосила вона.
За словами Литвиненко, «якщо є можливість застосувати більш точний і більш сучасний метод діагностики, навіть якщо він дорожчий, ніж проба Манту, то краще виділити ті цільові контингенти, котрим треба зробити це в першу чергу й обстежувати більш сучасними тестами», - вважає Литвиненко.
При цьому вона додала, що проба Манту є непоганим тестом, але є кращі.
Виконавчий директор Всеукраїнської асоціації людей, які перехворіли на туберкульоз «Сильніші за ТБ», Сергій Дригус повідомив, що багато років пропрацював медиком у районній лікарні міста Бориспіль і нещодавно перехворів на тяжку форму туберкульозу – мультирезистентну. За його словами, дуже важливо захистити людей, які захворіли на туберкульоз. Дригус зауважив, що коли захворів, то був звільнений з посади, тому довелося через суди поновлюватися на роботі. Дригус зазначив, що з такими ситуаціями стикається багато хворих, які, вилікувавшись, не можуть повернутися на свої робочі місця, або приховують свій статус, щоб піти працювати в інші місця роботи.
Своєю чергою віце-директор громадської спілки «Асоціація інтенсивного лікування тяжких інфекційних хвороб «INCURE» Тетяна Спринсян зазначила, що «туберкульозом в світі і в Україні переважно хворіють люди працездатного віку - соціально і робочо активні».
За її словами, оскільки в Україні до людей, які вилікувалися від туберкульозу, є досить неоднозначне ставлення, то виходить, що «колишній хворий не може повернутися до соціально активного життя». Експерт додала, що в Україні необхідно здійснювати «рух адвокації хворих» щодо їх працевлаштування в подальшому та щодо отримання лікування - у стаціонарі чи амбулаторно – за легкої форми захворювання.
Директор МГО "Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров'я" Ілона Єлєнєва зазначила, що «зараз ми все частіше говоримо про активне виявлення туберкульозу, і це дуже важливо для того, щоб туберкульоз дійсно став виліковним - не в 50%, не в 70%, а у 100% випадків. І це можливо, але для цього треба виявляти туберкульоз якомога раніше, поки не розвинулися складні форми».
За її словами, необхідна рання діагностика, необхідно проводити обстеження. Єлєнєва повідомила, що організація, яку вона очолює, розпочала реалізацію проекту щодо покращання виявлення туберкульозу серед внутрішньо переміщених осіб на Донбасі. Вона нагадала, що ці люди «постійно мігрують і мають стреси», тому їм потрібно приділяти особливу увагу.
Згідно з прес-релізом, за даними ВООЗ, туберкульоз - одна з десяти основних причин смертності населення в усьому світі, і за 2016 рік це інфекційне захворювання забрало життя 1,67 млн осіб. В Україні, за даними ВООЗ, не діагностовані випадки ТБ становлять 25%. Кожен четвертий хворий на туберкульоз недообстежений, або замовчує про своє захворювання, при цьому Україна входить до п'ятірки країн світу з найвищим тягарем мультирезистентного (стійкого до ліків) туберкульозу.
