На думку експертів, причина завищених цін на мінеральні добрива в Україні - корупція і захист державою інтересів монополій.
Київ. 22 березня. УНІАН. Втрати українських аграріїв від недостатнього внесення мінеральних добрив внаслідок завищених цін в Україні на цю продукцію, а також у зв'язку з обмеженням ввезення мінеральних добрив із Росії становитимуть від 40 до 60 млрд грн на рік.
Про це на прес-конференції УНІАН повідомив заступник голови Всеукраїнського аграрного ради Михайло Соколов.
«Вперше ми змогли провести комплексне незалежне дослідження, яке дозволило оцінити, скільки грошей втрачає країна через завищені ціни на добрива... Втрати аграріїв від недостатнього внесення мінеральних добрив, згідно з дослідженнями, досягають від 40 до 60 млрд грн на рік», - сказав Соколов.
Він відзначив, що це завдає шкоди всій економіці України, оскільки навіть у нинішній ситуації аграрний сектор дає більш як 40% валютної виручки країни і 18% ВВП. «І уявіть, що цього аграрному сектору, який дає такий величезний внесок в економіку, просто підрізають крила. Ця ситуація називається - шкідництво самим собі. Тільки Україна в цій ситуації втрачає гроші», - наголосив він.
За його словами, реальна причина проблеми завищених цін і недостатнього внесення добрив у грунт - корупція і захист інтересів монополій держави.
«Чому у нас завищені ціни? Тому що у нас так склалася структура логістики, що єдиний постачальник, який може завозити великі обсяги добрив - це Російська Федерація. А проти Російської Федерації у нас діє антидемпінгове мито, а на внутрішньому ринку - монополія», - сказав Соколов.
Він навів приклад, що аміачну селітру - основне добриво, яке використовують фермери, виробляє тільки одна компанія - Ostchem. Карбамід виробляють три компанії - «Дніпроазот», Ostchem і Одеський припортовий завод (ОПЗ). Але при цьому ніхто з них не виробляє гранульований карбамід, який найбільш ефективний для всіх видів грунту.
«У нас зараз ціни вищі за світові на 30%, тому що антидемпінгові мита становлять 30%. Ось скільки відсотків мито, самена таку суму у нас ціни вищі, ніж світові, а в Росії вони ще нижчі», - відзначив Соколов.
За його словами, якщо плани уряду про підвищення до 60% антидемпінгового мита на ввезення мінеральних добрив із Росії здійсняться, то ціни на цю продукцію в Україні зростуть вже на 60%.
«Це відбувається, тому що уряд таким чином підтримує Ostchem, а не всю хімічну промисловість. Тому що «Дніпроазот» в цій ситуації за останній рік наростив поставки всередині ринку в 4 рази, він явно не в кризі», - зазначив Соколов.
За словами Соколова, висока вартість мінеральних добрив в Україні обумовлена, зокрема, дорожнечею російського газу, що використовуєтьсяо при виробництві цієї продукції, однак існує альтернатива - використання синтез-газу.
Соколов нагадав, що раніше Китай надав Україні кредитну лінію в 3 млрд дол., І частина цих грошей була передбачена на будівництво заводів синтез-газу.
«Наприклад, Китай виробляє 70% своїх добрив із використанням синтез-газу, у них ця технологія налагоджена. У нас є гроші - кредит, у нас є компанія, яка працює у всьому світі й будує такі заводи, у нас є китайці, які готові поставити своє обладнання під цей кредит, і ми вже кілька років цього не робимо. І я щиро не розумію, чому», - сказав експерт.
Соколов відзначив, що виробництво мінеральних добрив із використанням синтез-газу є мінімум у два рази дешевше порівняно з нинішніми цінами на газ.
"Питання про добрива є критично важливим, оскільки добрива є серцевиною тих аграрних технологій, які обумовлюють зростання і врожайності, і валових зборів, і експорту, і підвищення соціальних стандартів. Наприклад, 5 років тому урожай кукурудзи становив близько 5-7 млн тонн, зараз же із застосуванням нових технологій і добрив ми маємо близько 25-35 млн тонн. Не застосовуючи цього, ми не посіли б друге-третє місце на світовому ринку", - зазначив присутній на прес-конференції генеральний директор консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов.
За його словами, необґрунтоване завищення цін на ринку добрив в Україні призводить до того, що виручка аграрних підприємств падає, тоді як аграрне виробництво на 80-90% фінансується фермерами зі своєї кишені. Тобто падає прибутковість, знижується фінансування аграрних технологій, які можуть забезпечити подальше зростання.
Як повідомляв УНІАН, 21 березня прем'єр-міністр Володимир Гройсман доручив робочій групі на чолі з віце-прем'єром Степаном Кубівим на засіданні 26 березня врегулювати питання щодо обмеження ввезення мінеральних добрив із Росії.
14 березня прем'єр-міністр доручив тимчасово обмежити ввезення мінеральних добрив із Росії та до наступного засідання уряду підготувати рішення про розширення антидемпінгових заходів на коди продукції, які зараз можуть використовуватися для нелегального ввезення російських добрив.
Наприкінці лютого в уряді України повідомили про намір мінімізувати нелегальний імпорт у країну російських мінеральних добрив, щодо яких минулого року були введені антидемпінгові мита, шляхом розширення переліків кодів продукції, до якої застосовуються обмежувальні заходи.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі в травні минулого року ухвалила рішення про відновлення антидемпінгових мит на імпорт в Україну деяких азотних добрив вітчизняного виробництва в рамках захисту власного виробника і зниження залежності українських аграріїв від поставок хімічної продукції. Дія затверджених антидемпінгових заходів закінчується 18 квітня цього року.
У травні 2009 року Україна ввела строком на 5 років антидемпінгові мита на імпорт аміачної селітри з РФ у розмірі 11,91%, за винятком компаній «Дорогобуж» і «Мінерально-хімічна компанія "Єврохім", які співпрацювали з Міністерством економіки. Для них мита були визначені на рівні 9,76% і 10,78%, відповідно. У 2014 році Україна в рамках проміжного перегляду антидемпінгових заходів щодо імпорту аміачної селітри з Росії ухвалила рішення про підвищення мита для російських постачальників до 36,03%, продовживши термін дії спецмита ще на 5 років.
