У Києві презентовано новий випуск журналу «Україна-Китай» з висвітленням головних подій XIX-го з’їзду Комуністичної партії Китаю (відео)

14:42, 01 березня 2018
Останні події
250 0

Київ. 1 березня. УНІАН. У Києві презентовано новий випуск журналу “Україна-Китай” з висвітленням головних подій XIX-го Всекитайського з’їзду Комуністичної партії Китаю (КПК), який відбувся з 18-го по 24 жовтня 2017 року в Пекіні.

Презентація четвертого номеру журналу “Україна – Китай” відбулася на прес-конференції в агентстві УНІАН.

«Журнал має, насамперед, концепцію, пов’язану з висвітленням подій XIX-го з’їзду. Це головні ідеї, головні документи, аналітичні статті”, - сказав головний редактор журналу “Україна–Китай”, завідувач відділом Далекого Сходу Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАНУ, президент Української асоціації китаєзнавців Віктор Кіктенко.

За його словами, XIX-й з’їзд КПК фактично сформував питання і напрямки розвитку Китаю та порушив важливі питання, які актуальні для всього людства, з метою їх розгляду та обговорення. Разом з тим цей з’їзд визначив курс розвитку українсько-китайських відносин.

Кіктенко зауважив, що в останньому номері журналу висвітлюються результати третього засідання Комісії зі співробітництва між урядом України та урядом КНР, що стало важливою подією в розвитку двосторонніх відносин між країнами. Засідання відбулося 5 грудня у Києві під головуванням першого віце-прем’єр-міністра України – міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва та віце-прем’єр-міністра Державної ради КНР Ма Кая. Ця комісія “так само визначає шляхи розвитку двосторонніх відносин наших країн”, наголосив головний редактор журналу.

Він додав, що читачі зможуть знайти копії документів, підписаних за результатами засідання міжурядової комісії, включно з Планом дій Україна – Китайська Народна Республіка з реалізації ініціативи спільного будівництва “Економічного поясу Шовкового шляху” і “Морського Шовкового шляху XXI століття”, а також програму українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі.

Водночас, Кіктенко зазначив, що у новому випуску журналу висвітлюються маловідомі факти про видатних історичних постатей. Зокрема, за його словами, мова йде про поезію засновника та лідера Китайської комуністичної партії Мао Цзедуна.

Своєю чергою радник-посланник Посольства КНР в Україні Чжен Вей підкреслила, що четверте видання журналу має велике значення та цікавий зміст в контексті сучасного розвитку Китаю та китайсько-українських відносин. «Цей журнал поступово став платформою, де можна почерпнути та дізнатися про сучасний стан українсько-китайського співробітництва», - сказала Чжен Вей.

«Також це платформа, яка розвиває та зміцнює відносини між нашими країнами, навчає нові покоління китайців та українців», - додала вона.

У цьому зв’язку дипломат зазначила, що XIX-й з’їзд КПК відкрив нову еру побудови соціалізму з китайською специфікою. Водночас, за її словами, цей з’їзд надавав новий імпульс відносинам Китаю та України. Вона додала, що нову сторінку у розвитку двосторонніх відносин було розпочато в результаті плідної зустрічі глав обох держав в Давосі, яка відбулася на початку 2017 року.

У травні 2017 року перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів очолив українську делегацію для участі у форумі міжнародного співробітництва «Один пояс – один шлях» в Пекіні, де була проведена плідна зустріч з віце-прем’єром КНР Ма Каєм. Потім Ма Кай у грудні очолив китайську делегацію, яка відвідала Україну. До складу делегації увійшли керівники 9 міністерств та представники двох великих банків Китаю.

«Всі ці події дають нам впевненість у подальшій розбудові співробітництва у всіх сферах між двома країнами у 2018 році. Уряд Китаю надає велике значення розвитку відносин з Україною та активно впроваджує, та підтримує проекти двостороннього співробітництва. Ми завжди вітаємо пропозиції України нових проектів щодо співпраці», - наголосила Чжен Вей.

Дипломат також зазначила, що з початку реалізації ініціативи “Один пояс – один шлях” Китай намагається створювати сприятливі умови для загального розвитку усього людства.

“Ми отримали багато позитивних відгуків та активну реакцію країн вздовж Шовкового шляху. Це забезпечило ще більше можливостей та перспектив розвитку співпраці між Китаєм та Україною. Розвиток та процвітання наших країн – це наша спільна мета та завдання. Україна та більш ніж 80 країн у світі підписали дорожню карту ініціативи “Один пояс – один шлях” та відповідний договір про співпрацю з Китаєм, приєднавшись до загального плану розвитку економічної глобалізації”, - додала Чжен Вей.

Також, вона зазначила, що на XIX-му з’їзді КПК було прийнято “план побудови спільноти єдиної долі людства”.

Дипломат наголосила, що Комуністична партія Китаю “активно бореться задля прогресу інших народів усього людства”.

Вона також повідомила, що цього року відзначатиметься 40 річниця реформ та відкритості Китаю. “За цей час Китай зробив та створив чудо економічного розвитку”, - наголосила вона.

“Китайський народ бажає та прагне поділитися економічним плодами свого розвитку з українським народом. Наше співробітництво має багато можливостей, перспективи для розвитку та яскраве майбутнє”, - заявила Чжен Вей.

У четвертому номері журналу надруковано витяги з промови голови КНР Сі Цзіньпіна про створення кращого світу спільними зусиллями. “Китайська нація завжди керувалася принципом, що світ під небом належить усім націям. Всі люди є рідними. Треба поділяти життя з усіма істотами. Всі народи мають жити в гармонії і повинні розуміти один одного і шукати спільні інтереси, зберігаючи при цьому свої відмінності. Китай прагне побудувати прекрасний світ, де справедливість втілюється для загального блага, і всі ми працюємо разом для побудови єдиної долі людства”, - сказала дипломат.

“Китай та Україна - добрі друзі, а друзі мають бути чесними один з одним. В Україні є багато чого, чим можна пишатися, того, що Китай ще може повчитися в України”, - зауважила вона.

Чжен Вей також зазначила, що глобалізм якнайближче поєднує Китай та Україну.

Своєю чергою старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, радник правління Української асоціації китаєзнавців Андрій Гончарук наголосив, що у Китаї надають важливого значення слову «відповідальність».

За результатами останнього з’їзду КПК було відзначено, що “Комуністична партія Китаю бере на себе відповідальність за те, що відбувається в країні… і за те, що відбувається в світі”.

“Ідея світової спільноти спільної долі – це відповідальність китайського керівництва за майбутнє всього людства. І це на сьогодні є дуже важливою новацією, якої до того не було у світового співтовариства”, - наголосив Гончарук.

Також він звернув увагу на те, що впродовж останніх 10 років у світі Китай забезпечив найбільшу допомогу, інвестиції та внесок у розвиток Африки. “Поки західні країни розмірковують про демократію… Китай будує залізниці, будує шляхи, будує школи і лікарні, і справді, вириває з прірви бідності цілий континент”, - сказав Гончарук. На його переконання, світ стоїть на порозі дуже суттєвих змін, до яких безпосередній зв’язок має Китай.

Журналіст-міжнародник, член правління Української асоціації китаєзнавців Олексій Коваль зауважив, що в новому номері журналу “Україна-Китай” були висвітлені головні ідеї XIX-го з’їзду КПК, тому що лише у доповіді Сі Цзіньпіна було 60 сторінок.

“На цьому з’їзді була поставлена нова дата 2035-й рік. Це новий етап, коли Китай має підійти до тієї дати вже не тільки як розвинена економічна і могутня держава, але як модернізована соціалістична держава, себто ми бачимо, що модернізація продовжуються”, - сказав Коваль.

Ще однією метою є те, що до 2049 року Китай має стати розвиненою країною на рівні світових лідерів. “Тобто тоді він, безумовно, стане однією з перших держав, наймогутнішою державою”, - підкреслив Коваль.

Він додав, що у доповіді Сі Цзіньпіна вперше йшлося про те, що досвід Китаю може стати корисним для інших країн в розвитку економіки і політики. “Він сказав, що Китай готовий поділитися саме своєю державною мудрістю… Ця державна мудрість дає Китаю фактично можливість говорити про те, що саме ця модель, яка створюється в Китаї, є прийнятною для розвитку інших країн, які розвиваються, а саме розвитку і економічних, і політичних реформ”, - сказав Коваль.

На його переконання, Китай пропонує свій спосіб відстоювання національних інтересів, що дуже важливо для України. “Ці всі процеси, про які ми говоримо, справді, є глобальними, і вони, справді, є цікавими. Україна не може залишатися поза цими процесами. Якщо вона хоче відповідати сучасному стану світу і тому, як світ змінюється”, - додав він.

Доцент кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії, вчений секретар Української асоціації китаєзнавців Надія Кірносова додала, що в журналі опублікована поезія Мао Цзедуна, яка не присвячена політиці, а більше схожа на мистецтво та мову емоцій. “Як спробу виразити і переосмислити власні емоції”, - наголосила Кірносова. У віршах Мао Цзедуна немає закликів та спонукань до інших людей з метою, щось робити.

Головний редактор журналу “Україна–Китай” Віктор Кіктенко поінформував, що журнал виходить чотири рази на рік та безкоштовно розповсюджується в бібліотеках, університетах, органах державної влади, надходить в регіони, а також доступний в онлайн доступі на сайті Української асоціації китаєзнавців.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter