Київ. 4 липня. УНІАН. Колишній міністр юстиції України, почесний член Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Сергій Головатий вважає, що проект змін до Конституції України, внесений на розгляд парламенту президентом України Петром Порошенком, закладає нові політичні конфлікти у відносинах між гілками влади та органами місцевого самоврядування.
Таку думку він висловив на прес-конференції в УНІАН.
Головатий зауважив, що в чинній Конституції 1996 року положення про розподіл влади є недосконалим. Він нагадав, що існує вертикальний розподіл влади (між законодавчою, виконавчою та судовою) та горизонтальний (між центральною владою й місцевим самоврядуванням). Головатий наголосив, що горизонтальний розподіл влади в діючій Конституції України практично не здійснений.
«І в цьому сьогодні є потреба», - зауважив експерт.
Разом з тим, він вважає, що президентський проект змін до Конституції не відповідає цим потребам.
На переконання Головатого, запропоновані зміни щодо розподілу влади й по горизонталі, й по вертикалі створюють нові проблеми.
«Вони не дають шляху вирішення проблем у стосунках між президентом й Верховною Радою, й вони значно провокують та ускладнюють певні речі, заплутують у стосунках між державною та місцевим самоврядуванням, вони навіть провокують до майбутніх конфліктів», - наголосив експерт.
Головатий також вважає, що конституційними змінами закладається «джерело конфліктів» як у самих громадах чи регіонах, так і між органами місцевого самоврядування та центральною владою.
«Тут є речі, які заплутують і викликають запитання, де закінчується влада держави, тут взагалі влада держави вислизає на місцевому чи регіональному рівні, держава фактично припиняє існувати», - зауважив Головатий.
Експерт навів приклад, що не можна поєднувати самоврядну посаду мера та глави адміністрації.
«Якщо ми говоримо про справжнє самоврядування, то мер має бути мером – його обрала громада, він не може бути представником держави», - наголосив він.
За словами Головатого, поєднання посад голови місцевої ради з посадою голови виконавчого органу - це все одно, що голова Верховної Ради є одночасно прем’єр-міністром.
«І що ми тоді матимемо? Тому й існує ідея розподілу влади і самоврядування. Ефективність є тоді, коли місцева рада приймає рішення, а виконком їх виконує», - зауважив Головатий.
Він підкреслив, що поєднання виконавчих і представницьких функцій не відповідає принципу розподілу влад.
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає, що створення виконкомів при місцевих радах замість адміністрацій позбавляє можливості призначити на посаду керівника виконкому не депутата, а також створює умови для концентрації владних повноважень в руках однієї особи.
«Це завжди має наслідок протиставлення центральній владі – він завжди буде казати, що я працюю в інтересах своїх виборців, а ви мені не указ», - наголосив Коліушко, зауваживши, що протидіяти цьому з боку центральної влади буде дуже складно.
Коліушко також зазначив, що проект змін до Конституції передбачає повне розмежування повноважень, які не пересікаються між гілками влади.
«Тобто, державна політика ділиться, Кабінет міністрів буде мати свою «пісочницю», буде своїми питаннями займатися, президент – своїми, але так не буває. Це, як мінімум, породить конфлікти, як максимум, - призведе до перманентної ворожнечі між органами влади замість пошуку діалогу», - наголосив експерт.
Голова Ради лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут розкритикував деякі аспекти запропонованого інституту представників президента. На його думку, те, що на них будуть покладені контрольні функції, є нормальним, але виникає питання, чи мають ці представники президента контролювати регіональні підрозділи міністерств, оскільки таким чином створюється своєрідна «третя горизонталь». Він закликав дуже ретельно дослідити ці аспекти, щоб відкинути всі звинувачення в узурпації влади тощо.
Як повідомляв УНІАН, 3 липня Верховна Рада включила до порядку денного запропонований президентом України Петром Порошенком проект Закону “Про внесення змін до Конституції України (щодо повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування)” але не схвалила його попередньо і не направила до Конституційного Суду для отримання висновків.
