Київ. 14 вересня. УНІАН. Колишні високопосадовців з оточення екс-президента Віктора Януковича фінансують в Україні дискредитаційну кампанію проти прийняття у Верховній Раді законопроекту про особливий режим спеціальної конфіскації майна.

Про це в УНІАН на прес-конференції «Вкрадені Януковичем активи мають бути конфісковані та повернуті до Держбюджету. Такою повинна бути принципова позиція провладної коаліції» розповіла народний депутат, співавтор законопроекту “Про особливий режим спеціальної конфіскації майна” (№3025) Тетяна Чорновол.

Депутат наголосила, що у ЗМІ ведеться негативна кампанія стосовно зазначеного законопроекту, тому що цей проект закону передбачає конфіскацію майна усіх високопосадовців, які мали відношення до оточення колишнього президента Януковича. Щодо цих осіб з боку США та Європейського Союзу були запроваджені санкції.

Відео дня

Як зазначила депутат, “зараз йде війна проти цього законопроекту, і знову таки, хто воює… підсанкційні особи, чиї доходи потрапляють під особливий режим спеціальної конфіскації. Тобто, злочинці Януковича на чолі з Януковичем, які обкрадали державу. Обкрадали вони державу на такі кошти, що відповідно у них немає зараз проблем фінансувати дискредитаційну кампанію проти цього законопроекту”.

Чорновол розповіла, що особливо активно кампанію проти прийняття законопроекту веде колишній голова Адміністрації Януковича, а нині народний депутат від «Опозиційного блоку» Сергій Льовочкін, а також екс-перший заступник глави АП Андрій Портнов.

При цьому, говорячи про сам законопроект, Чорновол зазначила, що необхідність прийняття такого закону покликана тим, щоб “створити простий і дієвий механізм, який буде фактично дисциплінувати Генпрокуратуру і вимагати від неї конкретних результатів”. На її переконання, наразі в державі через високий рівень корупції, і зокрема у судовій системі, не має фактично можливості повертати вкрадені у держави кошти.

Депутат підкреслила, що спеціальна конфіскація дає можливість конфісковувати активи, майно і кошти після проведення досудового розслідування, тобто після того, як матеріали були подані до суду, але вирок ще не було винесено. Чорновол зазначила, що згідно з чинним законодавством необхідно пройти довгий шлях, щоб отримати змогу конфіскувати майно. Вона звернула увагу, що наразі у чинному законодавстві визначена можливість конфіскації тільки після винесення судом вироку.

Автор законопроекту звернула увагу, що механізми законопроекту відповідають міжнародній практиці та зокрема конвенції Організації Об’єднаних Націй по боротьбі з корупцією, яка була ратифікована Україною. Депутат заявила, що ця конвенція “дозволяє спецконфіскацію активів і майна, якщо це майно нажите злочинним шляхом, і якщо бенефіціари не можуть дати докази легальності походження тих коштів і майна”.

Цей законопроект було розроблено за прикладом такого закону у Латвії, прийнятого у 2011 році.

У свою чергу голова Громадського люcтраційного комітету Карл Волох заявив: “Ми нарахували 12 країн, які застосовують режим спеціальної конфіскації”. Він зазначив, що після конфіскації активів, проти фігуранта може продовжувати розслідуватися справа, і також йому пропонується самому довести походження майна.

Волох пояснив, що якщо фігурант доведе, що законним шляхом придбав конфісковане майно, йому його повернуть, а якщо ні, то це майно піде в дохід держави.

Як повідомляв УНІАН, законопроектом передбачено, що особливий режим спеціальної конфіскації грошей, цінностей та іншого майна застосовується до майна: усуненого з поста президента Януковича; колишнього в.о. прем'єр-міністра Сергія Арбузова; колишнього прем'єр-міністра Миколи Азарова та його сина Олексія Азарова; колишнього міністра охорони здоров'я Раїси Богатирьової; колишнього глави Адміністрації президента Андрія Клюєва; колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка; колишнього народного депутата від Партії регіонів Сергія Клюєва; власника групи компаній СЄПЕК Сергія Курченка; колишнього міністра юстиції Олени Лукаш; колишнього народного депутата від Партії регіонів, екс-керівника Головного управління з питань судоустрою АПУ Андрія Портнова; колишнього народного депутата від Партії регіонів Артема Пшонки; колишнього генерального прокурора Віктора Пшонки; колишнього міністра енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького (Розенберга); колишнього міністра освіти і науки Дмитра Табачника; колишнього народного депутата від Партії регіонів Олега Царьова; колишнього голови СБУ Олександра Якименка; сина усуненого з поста президента Януковича - Олександра; колишнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка; міського голови Харкова Геннадія Кернеса; колишнього міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка; колишнього народного депутата від Партії регіонів Олександра Єфремова.

Згідно з законопроектом, Генеральний прокурор України звертається з клопотанням про застосування особливого режиму спеціальної конфіскації майна до суду за зверненням секретаря Ради національної безпеки і оборони України, заступника генпрокурора, міністра внутрішніх справ України, міністра юстиції України, голови Служби безпеки України.

В законопроекті визначено, які документи мають бути додані до клопотання.

Клопотання про застосування особливого режиму спеціальної конфіскації майна розглядається судом впродовж 10 робочих днів з дня його надходження до суду за участю представника Генеральної прокуратури України, представника Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, якщо клопотання подано на підставі звернення секретаря Ради національної безпеки і оборони України, міністра внутрішніх справ України, міністра юстиції України, голови Служби безпеки України, а також за участю ряду фізичних осіб, їхніх представників (за наявності) та/або представників ряду юридичних осіб. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.