Наприкінці вересня поточного року Київською міською державною адміністрацією було оприлюднено концепцію створення «міжнародного молодіжного центру», який пропонується розмістити на Трухановому острові в Києві в рамках підготовки до Євро-2012. Згадана концепція передбачає створення на острові умов для тимчасового проживання не менше 15 тисяч осіб, будівництво  готелю, наметового містечка, стадіону, гольф-клубу, оглядової вежі та інших споруд із необхідною сервісною інфраструктурою, що безповоротно знищать острів, як зелену зону. 

Такий підхід до вирішення проблеми Евро-2012 є типовим прикладом споживацького ставлення до ресурсної бази Києва, доказом відсутності стратегічного підходу до розвитку міста, а також очевидним проявом корупційних дій.

Адміністрація Черновецького сьогодні, так само як і адміністрація Омельченка декілька років тому відверто нехтує стратегічними питаннями розвитку міста та основну свою місію вбачає у розподілі земельних ресурсів для їх подальшої забудови. Поступово з зеленої карти міста зникають унікальні екосистеми.

Відео дня

За подібною схемою, як сьогодні знищують Труханів острів, було поховано ідею створення Голосіївського екологічного парку. Ще у 1994 році під створення природоохоронних територій було зарезервовано 8 тис. га. Під час тривалих бюрократичних процедур території майбутнього парку було зменшено до 5,5 тис. га. При цьому ідея формально підтримувалася як адміністрацією Омельченка, так і адміністрацією Черновецького. Сьогодні питання про створення голосіївського екологічного парку зняте з проекту денного. І вже 29 листопада міськрадою було виділено 115 га землі з цієї території під будівництво торгово-розважальних та офісних приміщень. Землі отримали підприємства агрофірма «Теплиці України» та Київська овочева фабрика, одним із власників яких колись офіційно числився політик, якого сьогодні дехто з експертів називає потенційним кандидатом у мери.

Зелена Партія виступає проти знищення Труханового острова шляхом будівництва на ньому „міжнародного молодіжного центру”. Зелені у відповідності до чинного законодавства виступають з ініціативою надання острову статусу регіонального ландшафтного парку, що стане інструментом захисту екосистеми острова і, відповідно, одним з найважливіших чинників убезпечення стабільного екологічного стану всього міста.

Сергій Курикін, Голова ЗПУ: «Цей крок дозволить зберегти унікальну екосистему міста, без якої пересічний киянин, вже протягом декількох років (беручи до уваги темпи зростання автопарку у Києві) буде відчувати цілком реальні фізичні ускладнення при диханні в місті.

У своєму ставленні до розвитку міста Адміністрація Черновецького демонструє правонаступництво та наступництво методів і традицій місто впорядкування. Симптоматично, що саме один із заступників Омельченка, а згодом і Черновецького, А.Муховіков є головним ідеологом цього явища.

У разі, якщо міська влада не піде на зустріч ініціативі, до якої ми плануємо залучити всі природозахисні організації міста, Зелена партія має намір розпочати глобальну кампанію з протидії проведенню в Києві «Евро-2012». Оскільки прикриваючись такими шляхетними завданнями, можновладці проводять відверто корупційні дії, що шкодять національним інтересам України.

Також, Зелена партія хотіла б нагадати суспільству та політичній еліті, що створення національних парків було одним із головних пріоритетів Президента Ющенка. На сьогоднішній день, через майже 3 роки жоден з 10 обіцяних Ющенком парків не був створений».

 

З А К О Н   У К Р А Ї Н И

Про природно-заповідний фонд України

ГЛАВА 4. РЕГІОНАЛЬНІ ЛАНДШАФТНІ ПАРКИ

Стаття 23. Статус і завдання регіональних ландшафтних парків

Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального  значення,  що створюються з метою збереження  в  природному  стані  типових  або унікальних природних комплексів та об`єктів, а також  забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Регіональні ландшафтні парки організовуються, як правило, без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів  у їх власників або користувачів.

В разі необхідності  вилучення земельних ділянок,  водних  та інших  природних  об`єктів  для  потреб  регіональних  ландшафтних парків  провадиться  в  порядку,   встановленому    законодавством України.

На регіональні ландшафтні парки покладається виконання  таких завдань:

· збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об`єктів;

· створення умов для ефективного туризму, відпочинку  та  інших видів рекреаційної діяльності  в природних  умовах  з  додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об`єктів;

· сприяння екологічній освітньо-виховній роботі.

Стаття 24. Структур території та вимоги щодо охорони природних комплексів та об`єктів регіональних ландшафтних парків

На території регіональних ландшафтних  парків  з  урахуванням природоохоронної,     оздоровчої,     наукової,      рекреаційної, історико-культурної та інших  цінностей  природних  комплексів  та об`єктів,   їх   особливостей   може   проводитися зонування з урахуванням  вимог,  встановлених   для   територій   національних природних парків.

Проект  організації  території  регіонального    ландшафтного парку, охорони, відтворення  та  рекреаційного  використання  його природних  комплексів  та  об`єктів і порядок його реалізації затверджуються  державним  органом,  який  прийняв  рішення про організацію парку.

 

              Труханів острів, площа якого досягає 450 гектарів, є унікальним для великого європейського міста природним комплексом, що відіграє нині особливу роль в забезпеченні прийнятних для існування киян екологічних умов. Без жодного перебільшення його можна назвати «легенями Києва», тож намір міської влади розпочати забудову острова є прямим відображенням цинічного прагнення «робити гроші з повітря» - з того повітря, яким сьогодні дихають мільйони мешканців столиці.

         Екосистема острова, хоча і перебуває в оточенні щільного міського середовища, проте зберегла всі ознаки природного ландшафту з цілісним видовим біологічним різноманіттям. Навесні, протягом квітня і першої половини травня тут гніздується ряд рідкісних птахів і в тому числі кулик сорока, що занесений до національної Червоної книги.  На острові зустрічаються також занесені до Червоної книги такі види перелітних птахів, як гоголь Bucephala clangula, скопа Pandion, орлан-білохвіст Haliaetus albicilla балабан Falco cherrug, сапсан Falco peregrinus, кулик-сорока Haematopus ostralegus , котрі також перебувають під охороною Боннської Кьонвенції та європейського Червоного списку.

            Серед «постійних мешканців» острова – 141 вид хребетних  з яких 20 видів належать до ссавців, 109-птахи, 9-земноводні, а 3 – плазуни. Деяки із представлених на острові видів (як, наприклад, видра річкова Lutra lutra, також занесені до Червоної книги України, європейського Червоного списку, перебувають під захистом Боннської Конвенції. Поданий перелік недвозначно вказує на цінність екосистеми острова для збереження біологічного різноманіття.

Дослідивши сучасний стан острова експерти Зеленої Партії України зробили однозначний висновок : Труханів острів – вразлива екосистема, яка потребує належного природоохоронного статусу, комплексної розробки плану збереження природного ландшафту, рідкісних біотопів та видового різноманіття.

Окрасою острова є різноманітні дерева, що притаманні заплавним лісам, зокрема старі осокори. На острові виявлено і рештки дуже старих дерев, як правило осокорів, що могли мати помітно більше 100 років, але з різних причин загинули. Наявність таких решток дерев засвідчує про існування в минулому старого заплавного лісу на острові, який завдяки цілеспрямованому лісовому менеджменту може бути відновлений на багатьох ділянках острова. Природній ландшафтний комплекс заплавного лісу на Трухановому острові свідчить про цінність цієї екосистеми для збереження біологічного різноманіття, але в сучасних умовах існує гостра потреба у забезпеченні острову відповідного природоохоронного статусу. Необхідно регулювати вплив антропогенного навантаження на зникаючі біотопи острова, на стан берегів та міських пляжів, що також мають високе екологічне значення

           Слід зазначити, що заплавні ліси острова, які відзначаються відносно невисокою кількістю хвойних дерев і незначною кількістю дубових насаджень обмежують можливості поширення кліщів у цій екосистемі. Відомо, що у Києві зареєстровані випадки хвороби Лайма, – а найменш сприятливі умови для кліщів трапляються саме у насадженнях заплавного типу де домінують м’які породи дерев – такі як тополі, осокори, липи, верби. Цю обставину можна розглядати як додатковий аргумент на користь формування на Трухановому острові спеціального природоохоронного  режиму з проектом розвитку екологічного туризму та помірної рекреації.

           Нині на глобальному і на локальному  рівнях спостерігаються небезпечні для майбутнього людства зміни клімату, пов’язані із  зростанням викидів вуглецю та інших парникових газів, що потрапляють в атмосферу внаслідок зростання об’ємів виробництва та іншої людської діяльності. Такі зміни клімату простежуються і на рівні  великих міст, таких як столиця України. Надвисока концентрація автотранспорту та інтенсивна робота підприємств, зосереджених  на відносно невеликій площі, знищення зелених насаджень призводять до того, що у великих містах (у Києві зокрема) під впливом техногенних чинників формується локальний мікроклімат з ефектом „міського острову спеки” де місцева температура, особливо у центральних частинах міста, на кілька градусів вища за температуру міських околиць. Зазначені чинники мають значний негативний вплив на функціональні процеси в екосистемах, а в підсумку - на здоров’я киян.

        Враховуючи той факт, що  у зв’язку із змінами клімату в Україні набуває гостроти проблема спустелювання, слід виробити чітку та ефективну програму протидії на глобальному, національному та локальному рівнях. Системні локальні заходи спрямовані на протидію кліматичним змінам здійснюються нині в більшості великих міст Європи. А коли йдеться про столицю України Київ, така діяльність набуває особливої стратегічної ваги, і належний підхід до розвитку  міського зеленого господарства має як глобальну, так і особливу національну екологічну та суспільно-оздоровчу цінність.

        Запобігти негативним тенденціям пов’язаним із зростанням обсягу викидів вуглекислого газу в Києві та негативними наслідками урбанізації в цілому мусить стати спеціальна програма підтримки екологічного стану зелених зон міста шляхом створення об»єктів природно-заповідного фонду на територіях міста, що мають високий природоохоронний потенціал.

Захист і примноження зелених насаджень Труханового острова, надання йому спеціального природоохоронного статусу стало б одним із перших і найбільш значущих кроків на шляху впровадження майбутньої програми заходів щодо підтримки екологічної стабільності міського середовища (екосистеми міста) і належного забезпечення протидії стихійним явищам та змінам клімату, що провокують ці явища.

Труханів острів, що розташований чи не в самому серці Києва, досі офіційно не оцінений належним чином, з точки зору його стратегічної ролі у підтримці екологічної рівноваги міста та ресурсних потенціалів, що спроможні ефективно забезпечити життєво важливі естетичні та оздоровчі потреби городян. Труханів острів є важливим осередком для збереження природного середовища, його гармонізації із штучно створеним міським, безцінним ресурсом для психофізичного відновлення міських жителів та туристів. Унікальне розташування Труханового острова в центрі міста має важливе стратегічне значення для рекреаційного та екологічного менеджменту. Екологічно обгрунтований вибір пріоритетів по відношенню до статусу та менеджменту Труханового острова, як екосистеми, на сучасному етапі дозволить ефективно розбудувати майбутню стратегію розвитку центральної частини Києва.

            Виходячи з наведених вище міркувань, Зелена Партія України заявляє про абсолютну неприпустимість планованого будівництва на Трухановому острові  молодіжного табору із відповідною інфраструктурою чи реалізації інших подібних проектів.

            Зелена Партія України, в інтересах всіх киян, вимагає надання Трухановому острову статусу регіонального ландшафтного парку, що стане інструментом захисту екосистеми острова і, відповідно, одним з найважливіших чинників убезпечення стабільного екологічного стану всього міста.

Утворення об’єкта такої категорії у центральній частині Києва (подібний існує у місті Львові, де в центральній частині цього міста вже понад 10 років функціонує регіональний ландшафтний парк „Знесіння”, що став важливим осередком екологічної освіти городян та туристів, закладом покращення інвестиційного ринку у сфері рекреації та екологічного туризму) сприятиме збагаченню поліфункціональної структури міста з унікальними можливостями подальшого розвитку міської інфраструктури. Правильний вибір пріоритету щодо статусу острова Трухановий та менеджменту його території (земельних ресурсів, ландшафтних та природничих цінностей) є запорукою перспективи розвитку унікальної структури Києва, як неповторного європейського міста.

Якщо Труханів острів буде збережено для природоохоронних цілей і надано йому статус регіонального ландшафтного парку у відповідності із Законо України Про природно-заповідний фонд, тут існуватиме перспектива розвитку екологічного туризму та поміркованої рекреації, що не впливатиме негативно на природний стан та цілісність екосистеми острова. Цьому статусу не суперечить належне облаштування пляжів, яке на Трухановому острові може розвиватись у загальній програмі розвитку майбутньої природоохоронної території.  За належного фахового обгрунтування і системного підходу до менеджменту такий підхід є найбільш перспективним не тільки для охорони природного ландшафту, але й  для економічного сталого розвитку цілої екосистеми Києва.

Зараз кияни, фактично, поставлені міською адміністрацією перед вибором – або розвиток забудов на острові в продовження звичної антиекологічної та антигуманної практики міської влади під приводом забезпечення проведення ЄВРО-2012, чи збереження цілісного природного ландшафту з метою покращення екологічного середовища міста та подальшою експлуатацією ландшафтних та природничих цінностей для сталого розвитку міста, забезпечення життєвих потреб киян.