Після проведення політичної реформи 2004 року політичні партії стали головними утримувачами і розпорядниками державної влади. Ця ситуація вимагає особливої уваги та аналізу з боку громадськості виборчих програм партій, законодавчих ініціатив депутатів, голосування партійних фракцій та дій партійного коаліційного уряду.

Український незалежний центр політичних досліджень провів аналіз виборчих програм 2007 року парламентських політичних сил з метою з`ясувати, якою є позиція партій щодо забезпечення реалізації основних громадянських прав і свобод українців.

Відео дня

На жаль, жодна з парламентських політичних партій не визначила у своїй виборчій програмі 2007 року такої мети, як розвиток в Україні громадянського суспільства. Натомість усі зусилля політиків спрямовані на гарантування соціальних стандартів життя різним соціальним групам, складання планів економічних реформ, визначення подальших перспектив у сферах військової та зовнішньої політики.

Отже, жодна з основних політичних сил України не бере на себе зобов`язання щодо захисту і гарантування всіх громадянських прав і свобод загалом. Щоправда, у виборчих програмах 2007 року є згадки про забезпечення 6 окремих громадянських прав, а саме: 1) права на свободу вираження поглядів (БЮТ, Партія регіонів), 2) права на доступ до інформації (БЮТ); 3) права на справедливий суд (БЮТ, СПУ, КПУ, НУ-НС, Партія регіонів), 4) права на убезпечення від тортур (НУ-НС); 5) права на свободу думки, совісті та віросповідання (НУ-НС, КПУ); 6) права на участь в управлінні державними справами (БЮТ, КПУ, НУ-НС, Партія регіонів).

На жаль, політичні партії та виборчі блоки не приділили жодної уваги захисту таких основоположних громадянських прав, як права на свободу мирних зібрань, на свободу об’єднань, на захист від дискримінації, право на життя, право на свободу та особисту недоторканність, право на приватне і сімейне життя, на свободу пересування і вільний вибір місця проживання.

Симптоматично, що найбільш актуальним для парламентських політичних партій та виборчих блоків виявилося право на справедливий судовий процес. Усі вони висловилися за судову реформу, і більшість їх позицій збігаються. Але чому тоді Верховна Рада, яка складається з представників саме цих політичних сил, так і не спромоглася схвалити більшість законодавчих ініціатив у цій сфері?..

Значної популярності серед політиків набула ідея розширення участі громадян у процесі прийняття рішень. Основним механізмом участі громадян в управлінні державою Партія регіонів, КПУ і БЮТ вважають референдуми всеукраїнського та місцевого рівня. Тож так само прикро, що за півтора роки роботи в парламенті жодна з фракцій так і не внесла поправок до відповідного закону для запровадження дієвої процедури проведення референдумів та наступного безумовного врахування результатів народного волевиявлення. Одна тільки фракція БЮТ подавала, а потім відкликала такі законопроекти...

Найбільше законопроектів щодо забезпечення громадянських прав і свобод в парламенті 5 скликання подали депутати від Партії регіонів та Блоку Юлії Тимошенко, але саме проекти БЮТ найрідше доходили до першого читання. Більше половини проектів, поданих БЮТ, і половину проектів, поданих депутатами-соціалістами, було відкликано, що свідчить про їх недостатню послідовність у цій сфері. Втім, більше половини проектів, поданих Партією регіонів, і половина проектів, поданих депутатами від НУ, було відхилено або голосування по них не відбулося, що може свідчити як про недостатню якість власне проектів, так і упередженість інших партій. Найбільше законопроектів, які набрали чинності закону або прийнято у першому читанні та вцілому, подали Кабінет Міністрів та блок Наша Україна, "прохідними" були також ініціативи Президента.

Український незалежний центр політичних досліджень

Ukrainian Center for Independent Political Research

Україна, 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 4/26 к. 20

UKRAINE, Kyiv, 01030, Pyrogova Str., 4/26 Suite 20

Tel./fax: (044) 230-9178, 235-6505, 599-4251, e-mail: ucipr@ucipr.kiev.ua, http://www.ucipr.kiev.ua