У 2007 році виповнюється 10 років від початку системних досліджень долі мистецької спадщини зруйнованого в 30-х роках 20-го століття Михайлівського собору. Результатом досліджень українських вчених став неоціненний дарунок для світового мистецтвознавства (зокрема, візантологів) - перший за 200 років досліджень зведений каталог всіх відомих на сьогодні фресок і мозаїк Михайлівського, які збереглися та розкидані по різних музеях України та Росії.

2008-го виповнюється 900 років від започаткування будівництва Михайлівського Золотоверхого собору в Києві. Наближення пам’ятної дати актуалізує тему подальшої долі мозаїк та фресок ХІІ ст., а також інших пам’яток ХІІ ст., що становлять історичну та мистецьку спадщину собору й дотепер перебувають на території Російської Федерації.

Відео дня

Ця прес-конференція – спроба актуалізувати проблему повернення спадщини Михайлівського Золотоверхого собору, яка останнім часом піддана забуттю на державному рівні. Навіть ту частину переданих фресок, які прибули до Києва ще влітку 2004 року (сім одиниць), офіційно так і не представили публіці.  До останнього часу фрески залишаються лежати запакованими в тих самих ящиках, у яких їх доставили. А подальші переговори щодо повернення решти фресок несподівано зупинилися на успішному для України етапі. При чому саме українська сторона не виявляє більше жодної ініціативи. Офіційних пояснень влади щодо раптової зміни її ставлення до цієї теми немає.

Друга тема історичної спадщини – стан українських пам’яток, розташованих за кордонами країни. Цією проблемою зараз опікується редакція журналу «Україна». Мова іде про будинок, у якому народився перший президент України Михайло Грушевський у польському місті Холм. Ця історична пам’ятка знаходиться у жахливому стані та поки що польська сторона з різних причин нічого не робить для її упорядкування. У минулому числі «України» також йшлося про те, в якому жалюгідному стані перебувають православні поховання на історичній Холмській гірці, де серед зарослих бур’янами могил знаходиться й поховання Прем’єр-міністра Української Народної Республіки Пилипа Пилипчука. Розпочата «Україною» акція – це спроба самотужки вирішити хоч частину цієї проблеми, якою, як не дивно, не опікується держава.

Справи повернення в Україну мозаїк та фресок Михайлівського Золотоверхого собору та впорядкування історичних українських пам’яток за кордоном потребують продовження. Адже існує реальна можливість уже в найближчому часі повернути до Києва ще частину михайлівських фресок із числа тих, що були вивезені до Росії в результаті Другої світової війни.  Науковці на сьогодні мають усі беззаперечні документи, які можуть зробити реальним акт повної передачі михайлівських реліквій в Україну.  З іншого боку – існує також реальна можливість втратити наші закордонні реліквії, доля яких, виявляється, мало кого цікавить.

На прес-конференції буде викладено унікальну інформацію – наслідок десятирічної праці українських науковців, у якій буде детально подано весь шлях пересування пам’яток та перебіг загадкових обставин, пов’язаних з їх втратами, розшуком, та поверненням в Україну. Буде схематично показано   шлях  реліквій музеями колишнім СРСР та східної та західної Європи.

Буде повідомлено також про перші реальні результати започаткованої журналом «Україна» акції щодо збереження українських історичних пам’яток у польському місті Холм.

У прес-конференції беруть участь:

Сергій Кот,  кандидат історичних наук, керівник центру досліджень проблем повернення та реституції культурних цінностей, один з ініціаторів та учасник  офіційних україно-російських переговорів по ідентифікації та поверненню спадщини Михайлівського собору.

Юрій Коренюк, кандидат мистецтвознавства, доцент Національної академії мистецтв України, експерт української сторони під час переговорів.

Шиба Богдан Павлович, міський голова Луцька

Голєва Олена Василівна, Голова наглядової ради журналу „Україна”