Проекти Конституції від Президента України Віктора ЮЩЕНКА, голови Верховної Ради 5-го скликання Олександра МОРОЗА і лідера КПУ Петра СИМОНЕНКА важко запровадити у життя в короткостроковій перспективі.

Таку думку сьогодні на прес-конференції в УНІАН висловив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій КУЛИК.

“На даному етапі жоден з цих проектів не є таким, який можна реалізувати у короткий проміжок часу”, - сказав В.КУЛИК. На його думку, якщо взяти соціальний блок проекту КПУ та частково об’єднати з частинами проектів Основного Закону О.МОРОЗА і В.ЮЩЕНКА, міг би з’явитись достатньо реалістичний, компромісний проект Основного Закону.

Відео дня

В.КУЛИК вважає, що ніхто з основних гравців не поступиться своїми політичними принципами до 30 вересня (дата проведення позачергових парламентських виборів), тому лише після виборів можна ставити питання про конкретну дату узгодження тексту Конституції.

За його словами, попри те, що проблема реформи Основного Закону піднімається напередодні позачергових парламентських виборів, вона є надзвичайно актуальною для громадянського суспільства.

Водночас експерт зауважив, що не усі політичні гравці визначилися зі своєю позицією стосовно конституційної реформи. Зокрема, сказав він, найменшу активність у плані конституційних змін проявляють Партія регіонів та БЮТ.

В.КУЛИК наголосив, що законопроект О.МОРОЗА та президентські ініціативи зосереджуються виключно на змінах до Конституції, що стосуються розподілу повноважень між гілками влади, і через це вони свідомо обминають проблематику прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.

Натомість, сказав він, проект КПУ зосереджено саме на правах і соціальних гарантіях громадянина. Зокрема, зміни до статті 50 закріплюють положення про встановлення рівня зарплати не нижче за офіційний прожитковий мінімум. Згідно з чинною Конституцією, зафіксовано лише прив’язку пенсій і певних соціальних виплат до офіційного прожиткового мінімуму. Також проектом КПУ передбачено наявність державних програм будівництва житла, що означає активну участь держави у житловому будівництві, а таке положення сприятиме зменшенню вартості житла, зауважив В.КУЛИК.

Важливою конституційною новацією від КПУ експерт назвав також закріплення безоплатності медичної допомоги та заборони скорочення мережі дережавних і комунальних навчальних закладів. Проте, сказав він, є також і деякі невідповідності. Наприклад, у проекті КПУ нечітко прописано принципи розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову.

Аналізуючи проект конституційних змін від Президента В.ЮЩЕНКА, експерт відзначив низку позитивних новацій. Зокрема, сказав він, на особливу увагу громадянського суспільства заслуговують пропозиції глави держави стосовно введення права конституційної скарги громадян, народної законодавчої ініціативи (прийняття законопроектів референдумом) та застосування народного вето (відміна прийнятих парламентом законів через референдум). Такі форми участі громадян демократизують систему влади та наближують її до європейських стандартів, вважає В.КУЛИК.

Проте, на його думку, ці президентські новації можуть бути перекреслені «кучмівським духом» пропозицій самого В.ЮЩЕНКА. Зокрема, йдеться про запровадження двопалатного парламенту, скорочення терміну повноважень ВР та її чисельності, а також про можливість розпуску парламенту через неприйняття програми уряду (у 15-денний строк).

Як вважає В.КУЛИК, ситуацію не рятує навіть зустрічна відповідальність Президента та парламенту: призначення Президентом референдуму про розпуск ВР, а у випадку його провалу - припинення повноважень Президента двома третинами ВР.

Водночас, за словами В.КУЛИКА, навіть побіжний огляд проекту конституційних змін О.МОРОЗА вказує на його відверте бажання наблизити Конституцію України майже до моделі парламентської республіки з надзвичайно слабким Президентом та з надзвичайно міцним урядом.

Як нагадав В.КУЛИК, згідно із проектом О.МОРОЗА, Президент України майже абсолютно усувається від участі у формуванні уряду, призначення на ключові посади - голови Антимонопольного комітету, голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, голови Фонду державного майна України здійснюється виключно Верховною Радою. Проте найцікавішим пунктом “морозівського” проекту експерт назвав те, що функції головнокомандувача Президент може здійснювати виключно під час оголошення війни тощо, але оголошувати війну та приймати рішення про введення військового стану може виключно Верховна Рада.