На сьогодні «Укрзалізниця» вже призначила 39 літніх поїздів, причому 29 з них – на кримському напрямку. Сім пар поїздів вже курсують, а з першого червня будуть їздити ще одинадцять пар поїздів. За  наявності попиту «УЗ» може призначити додатково ще 47 пар поїздів.

З введенням нового графіка руху поїздів на 2007/2008 роки передбачено курсування 406 пар пасажирських поїздів, з яких 211 пар поїздів у внутрішньодержавному сполученні, 177 пар поїздів між Україною та країнами СНД та 18 – між Україною та країнами Західної Європи. Цього літа «Укрзалізниця» планує перевезти 154 мільйони пасажирів. Для цього буде задіяно більше 7000 вагонів.

Додаткові літні поїзди формуються з резерву. Технічний склад парку пасажирських вагонів – незадовільний: загальна зношеність перевищує 50%. 3021 вагон експлуатуються понад встановлений нормативний термін (більше 28 років!), а це – майже 40% інвентарного парку. Майже 25% вагонів – служать від 10 до 20 років. І близько 3% - експлуатуються менше 10 років.

Відео дня

Така ситуація вимагає від «УЗ» постійних зусиль по підтримці технічного стану поїздів. Для експлуатації потягів цього літа відремонтували 6300 вагонів. Приоритетним є вагонний парк, що задіяний на постійних напрямках.

Ось, як коментує ситуацію із переспективами оновлення вагонного парку залізниці експерт Дмитро Підтуркін, голова аналітичної групи Консалтингового Консорціуму «МКГ»: «Єдиний вітчизняний виробник вагонів – «Крюковський вагонобудівний завод». Потужність – 16 пасажирських вагонів на місяць. Це не може задовольнити потреби української залізниці в повному обсязі. Адже, щоб покрити втрати через списання старого інвентаря залізниці потрібно щорічно закуповувати 300 вагонів».

            Спекулянти залізничними квитками не несуть відповідальності!

«За сучасної законодавчої бази притягнення до відповідальності перекупщиків білетів є практично неможливим. Максимум, що можна інкримінувати спекулянту – незаконна підприємницька діяльність ( у тому випадку, якщо буде доведено, що він займався спекуляцією, а не продавав власний квиток)», - каже експерт Дмитро Підтуркін, голова аналітичної групи Консалтингового Консорціуму «МКГ».

Проте державна адміністрація залізничного торанспорту «Укрзалізниця» і Міністерство внутрішніх справ мають наміри посилити боротьбу із порушниками, що перепродають залізничні квитки. Для цього розроблятється відповідний план боротьби до вересня.

За спостереженнями «Укрзалізниці», причиною високого рівня спекуляції залізничними квитками є низька вартість білетів, порівняно із вартістю білетів на автотранспорт та авіаперевезення, через що більшість пасажирів користуються саме залізничним транспортом.

«Укрзалізниця» вже посилила контроль за квитками при посадці до вагону, що певним чином поліпшило ситуацію. Комплекс спільних зусиль «Укрзалізниці» та МВС, над яким зараз працюють фахівці, сприятиме остаточному вирішенню проблеми спекуляції квитками.

Експерти ж вважають, що такі заходи не матимуть тривалої ефективності і наголошують на якнайшвидшому впровадженню необхідних змін до законодавчої бази України.

Залізниця розвиватимеме туризм.

За умов реформування залізничної галузі, залізниця здатна розвивати рекреаційний потенціал країни. Сьогодні існує стереотип, що залізниця – це суто засіб транспортування.

Світовий досвід демонструє, наскількі рентабельними для перевізників і привабливими для туристів є спеціальні туристичні маршрути. Великою популярністю користуються і незвичайні поїзди, які самі виступають у ролі туристичного об’ єкта. Це так звані «ретро-потяги». Чехи та росіяни вже переконалися в успішності такого експерименту.

Також в Індії, Німеччині, Росії активно розвивається інфраструктура туристичних поїздів. Пасажирам пропонуються на вибір тематичні екскурсії, наприклад: «Чеховські місця Таганрогу», «Байкальський круїз», «Великий Устюг – батьківщина Діда Мороза». Це в Росії.

Індійська залізниця вражає своїми пропозиціями. Пропонується подорож «Палац на колесах». Потяг оформлено в стилі салон-вагонів махараджей і ходить він по містах дивовижного Раджахстана. На маршруті – романтичні палаци, озера, храми і заповідники.

Україна ж не використовує власні туристичні можливості. Старовинні вокзали, мальовничі ландшафти із надзвичайною природою і унікальними будівлями – все це може бути стартом українського залізничного туризму.

Проте той же світовий досвід переконливо свідчить: тільки за умов приходу приватного капіталу на залізницю можливий розвиток рекреаційного потенціалу країни.

Для цього потрібна реформа. Яка дозволить створити відкриту фінансову структуру, через яку і здійснюваитиметься інвестиційна програма щодо української залізниці.