Інфекція «керованої демократії» та вождізму починає знищувати так звані нерейтингові партії. І це стає загрозливою проблемою всієї політики країни.
Політична партія «Вперед, Україно!» була створена 6 лютого 1999 року на установчій конференції, участь у якій взяли делегати з 17 регіонів України. В прийнятій Програмі партії задекларовано: «Головним завданням діяльності партії «Вперед, Україно!» є забезпечення прав і свобод людини, проголошених Загальною Декларацією прав Людини ООН та Конституцією України». А «людина як найбільша цінність суспільства, її вільний та всебічний розвиток є стрижнем ідеологічної ї загальнополітичної діяльності партії «Вперед, Україно!». Організаційна структура, яка визначається Статутом партії, відповідно до соціальної бази партії будується на принципах широкої внурішньопартійної демократії, колегіальності прийняття рішень, справжнього демократичного централізму, самостійності регіональних і місцевих партійних організаціях та поваги до рядового члена партії.
13 травня 1999 року Політична партія «Вперед, Україно!» була зареєстрована Міністерством юстиції України. Зараз в складі партії є понад 500 легалізованих організацій різного рівня, в т.ч. зареєстровані регіональні організації у всіх регіонах України. Найбільш потужними організаціями в структурі партії є Львівська обласна організація, яка нараховує 45 зареєстрованих районних та міських партійних організацій, Луганська обласна організація – 34 місцевих організацій, Київська обласна організація – 30 місцевих організацій, Кримська республіканська організація – 25 місцевих організацій.
21 жовтня 2006 року відбулося засідання Політичної ради партії «Вперед, Україно!», на якому було ухвалено рішення про поєднання зусиль партії «Вперед, Україно!» та громадської організації «Антикрімінальний вибір». Присутній на цьому засіданні Сергій Віталійович Луценко обіцяв, що об’єднавчий процес буде відбуватися на демократичних засадах зі збереженням духу порядності, людянності, поваги до програмних засад та статутних норм, врахування позицій низових організацій. Ніяких зауважень до програми та статуту висловлено не було. Також було обіцяно, що при злитті структур ВУ та АКВ буде здійснюватися вибір оптимальних кандидатур на посади голів партійних організацій.
Попри ці обіцянки процес об’єднання почався з брутального тиску на голів регіональних організацій з вимогами підписання документів про зміну керівництва організацій та передачі свідоцтв про реєстрацію і печаток партійних організацій керівникам місцевих організацій АКВ. Окрім того, при зміні керівництва регіональних організацій абсолютно не враховувалася думка районних та міських організацій, хоча статутом партії передбачена імперативна норма про обрання голови організації власне тільки самою організацією. Внаслідок цього, реальних звітно-виборних конференцій в більшості партійних організацій не відбувалося. А там, де були конференції, вони пройшли з грубими порушеннями статуту, і тому не можуть вважатися легітимними. Зокрема, фактично в жодній організації не було проведено засідань рад чи правлінь організацій, яким надано виключне право призначати конференції. І тому, звичайно, ніякого попереднього обговорення питань щодо кадрових змін в складі керівних органів організацій не було, і низові організації були позбавлені засадничого права обирати собі керівництво. Таким чином, за короткий період було змінено керівництво регіональних організацій партії «Вперед, Україно!» в 20 регіонах України.
Слід також зазначити, що в тих організаціях, де було замінено керівництво, почали впроваджуватися нові порядки, які характерні для АКВ – жорстка підпорядкованність зверху донизу усіх ланок структури, ігнорування принципу виборності усіх керівних посад в партії, відсутність принципу колегіальності прийняття рішень. А до тих організацій та членів партії, які почали чинити опір нестатутним діям новоприбульців в партії, стали застосовуватися нецивілізовані та брутальні методи впливу, як залякування, безсоромне обріхування.
Другим важливим фактором, який негативно впливає на ситуацію в партії, є ті нові кадри, які прийшли з АКВ в партію. Незвиклі до демократії, але прихильники командно-адміністративних методів.
Партія перестає відображати і захищати інтереси інтереси членів партії та тих соціальних прошарків, серед яких є найбільше членів партії та її прихильників. Партія стає інструментом в нечистих руках і використовується для задоволення інтересів окремих політиків, для яких влада є самоціллю, а не механізмом реалізації програмних завдань партії. Неправедні методи, які використовуються при цьому, свідчать про неправедність діла, до якого останнім часом залучена партія.
З метою запобігання порушень статуту партії та відновлення в партії демократичної і моральної атмосфери, розвитку партії як об’єднання людей навколо прогресивної програми розвитку суспільства, для формування позиції партії – що політика в країні повинна змінюватися на цивілізовану, без профанації демократії на всіх рівнях, 4 квітня 2007 року була утворена Демократична платформа партії «Вперед, Україно!».
Заступник голови
політичної партії «Вперед, Україно!»,
Голова Демократичної платформи
партії «Вперед, Україно!» Василь Петрівний
тел. (050)-4755018
тел./факс (0642)-530622
