26 лютого 2007 року у приміщенні інформаційного агентства УНІАН о 14.30 відбудеться прес-конференція „Біобезпека для України: стан та перспективи”.
У прес-конференції візьмуть участь представники Всеукраїнської екологічної ліги:
Ситник Костянтин Меркурійович, академік НАН України
Тимочко Тетяна Валентинівна, Перший заступник голови ВЕЛ
Вадзюк Степан Несторович, д.м.н., професор, директор Інституту медико-біологічних проблем Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.
Учасники прес-конференції розглянуть агротехнічні екологічні та медичні ризики, пов’язані з неконтрольованим ввезенням та використанням трансгенних організмів.
Увагу журналістів буде привернуто до нагальних проблем створення системи біобезпеки в Україні, через формування законодавчого поля, взаємодії громадськості з органами влади та бізнесовими структурами щодо поліпшення екологічної ситуації, активізації інформаційних процесів з питань біобезпеки.
Коротка довідка:
Генетично модифіковані організми (ГМО) з`явились ще наприкінці 80-х років минулого століття. Відтоді перед вченими постають непрості питання, пов`язані з прогнозуванням можливих, нині недостатньо досліджених, наслідків поширення ГМО та безконтрольного вживання ГМ-продуктів.
Так зване генетичне забруднення, яке відбувається на фоні втрат біологічного та генетичного різноманіття, стає однією з найбільших загроз сучасності.
За останнє десятиріччя площа засіяна трансгенами збільшилась на планеті у 40 разів. Якщо 1996 році площі під вирощування ГМО складали приблизно 2,8 млн га, то нині фахівці називають цифру понад 85 млн га.
Активно культивуються і використовуються ГМ культури в Китаї, Індії, Японії, країнах Латинської Америки, і особливо – у США. Водночас, більшість країн Євросоюзу категорично обмежують ввезення та використання трансгенів. Від генно-модифікованої продукції зараз відмовилось понад 130 країн світу. У 2005 році було прийнято "Берлінський маніфест", що передбачає більш, ніж 100 регіонів вільних від ГМО.
Генетично модифікований організм має в собі нову, неприродну для себе комбінацію генетичного матеріалу, переміщеного завдяки генній інженерії.
В Україні офіційно жоден сорт ГМ-рослин в комерційних цілях не вирощується. Дослідження ГМ-сортів, створених компанією „Монсанто”, відбувалися у 1997 та 1998 роках. Зокрема досліджувалася картопля, стійка до колорадського жука, цукровий буряк, стійкий до певних гербіцидів, та кукурудза, стійка до шкідливих комах. У 1999 р. ці випробування були припинені, через загрозу негативного впливу трансгенних сортів на здоров’я людини і довкілля.
Водночас, у 2006 році в Україні посівні площі сої та рапсу значно перевищували мільйон гектарів. В Європі це найбільші посіви цих культур. За різними даними, значна їх частина – ГМ-сорти.
Представники міжнародних організацій, які протидіють неконтрольованому розповсюдженню ГМО заявляють, що українські ринки вже насичені ГМ-продукцією, проте, на відміну від країн ЄС, вона тут не маркована.
Нині в нашій державі поводження з ГМО регулюється лише Постановою КМУ, прийнятою ще в 1998 році „Про затвердження Тимчасового порядку ввезення, державного випробування, реєстрації та використання трансгенних сортів рослин в Україні”. Кілька спроб прийняти відповідний закон провалювалися трьома скликаннями Верховної Ради.
Акредитація преси та довідки за телефонами:
289-31-34, 251-13-32
Олена Пащенко
