Центром соціальних досліджень “Софія” з 19 по 26 січня 2007 р. було проведене опитування дорослого населення України. Загалом було опитано 2025 респондентів. Вибірка опитування за статтю, віком, регіоном проживання та типом поселення репрезентує населення України віком від 18 років і старше. Метод опитування – стандартизоване інтерв’ю („віч-на-віч”) за місцем проживання респондента (на дому). Опитування проводилося у всіх областях України, АР Крим, Києві та Севастополі (загалом у 132 населених пунктах). Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.
Основні результати опитування
(повні формулювання питань та одномірні розподіли
відповідей на питання див. у кінці прес-релізу)
Оцінка діяльності виконавчої влади
Роботу Кабінету Міністрів за півроку з початку його призначення характеризують переважно позитивно 21,7% опитаних. Третина (32,3%) респондентів оцінили роботу уряду „почасти позитивно, почасти негативно”. Значна частина (17,7%) опитаних висловила думку, що ще рано давати оцінку роботі уряду. І лише чверть (24,6%) респондентів охарактеризували роботу уряду переважно негативно. (Ще 3,7% опитаних не визначилися з відповіддю).
Домінування позитивних та нейтральних оцінок роботи уряду зумовлено тим, що, на думку більшості респондентів, уряд успішно справляється з такими завданнями:
§ Забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, допомоги (вказали 64,0% респондентів);
§ Розвиток добросусідських відносин і співробітництва з Росією (62,0%);
§ Забезпечення свободи слова (52,3%);
§ Укладання договору з Росією про поставки газу за прийнятною ціною (51,9%);
§ Забезпечення прав громадян на використання рідної мови (50,7%).
Одразу після призначення В.Януковича Прем’єр-міністром України у більшості (58,5%) опитаних були певні надії, що ситуація в країні зміниться на краще. Сьогодні серед тих, хто мав такі надії половина (50,7%) з тою чи іншою впевненістю стверджує, що їх сподівання виправдалися.
Більшість (59,8%) опитаних вважає, що В.Янукович, перебуваючи на посаді Прем’єр-міністра України або послідовно виконує свої передвиборні обіцянки, або ж намагається їх виконувати у міру можливості.
Оплата населенням житлово-комунальних послуг
Переважна більшість (80,6%) опитаних більш-менш регулярно сплачує за житлово-комунальні послуги після підвищення тарифів. Щоправда, лише один з п’яти (19,0%) респондентів вказав, що комунальні платежі не створюють серйозних проблем для його сімейного бюджету. Дві третини (61,6%) опитаних наголосили на тому, що вони хоча й сплачують за житлово-комунальні послуги, однак це стало обтяжливим для сімейного бюджету. Чимало (12,1%) респондентів вказали, що після підвищення тарифів їх сім’я перестала платити (повністю або частково) за житлово-комунальні послуги.
Сім’ї більшості (59,4%) опитаних оплачують житлово-комунальні послуги без затримок і не мають заборгованостей. Чверть (25,5%) респондентів повідомили, що їхні сім’ї мають заборгованості за 1-2 місяці.
Земельне питання
Майже половина (48,4%) опитаних позитивно сприйняла подолання Верховною Радою вето, яке наклав В.Ющенко на закон, що продовжує заборону купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2008 р. „Однозначно негативно” або „скоріше негативно” поставилися до подолання вето – 31,5% респондентів.
Лише чверть (24,3%) опитаних вважає, що дозволити вільну купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення слід вже цього року або принаймні з 1 січня 2008 року, після прийняття законів про земельний кадастр і земельний ринок. Водночас більше третини (37,5%) респондентів висловилися категорично проти дозволу купівлі-продажу сільськогосподарських земель.
Майже половина (45,2%) опитаних схильні думати, що дозвіл вільної купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення буде мати для країни більше негативних наслідків, ніж позитивних. На тому, що переважатимуть позитивні наслідки наполягають 14,2% респондентів. Інші або вважають, що позитивних і негативних наслідків буде приблизно нарівно, або не мають певної думки щодо цього.
Говорячи про те, які позитивні наслідки матиме дозвіл купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, респонденти найчастіше вказували такі:
§ Використання земель буде більш раціональним (вказали 23,2% опитаних);
§ У селі з`являться нові робочі місця (20,5%);
§ Поліпшиться землекористування, ставлення до землі буде більш дбайливим (19,9%);
§ Буде розвиватися фермерство (19,0%);
§ Люди, що працюють на землі, стануть її власниками (17,5%).
(Респонденти мали змогу вказати кілька варіантів відповіді).
Серед негативних наслідків дозволу купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, найчастіше згадувалися такі:
§ Землю поступово скуплять багаті (вказали 51,6%);
§ Землю поступово скуплять іноземці, виникне загроза для суверенітету країни (45,5%);
§ Землю скуповуватимуть спекулянти, посилиться спекуляція землею з метою наживи (35,8%);
§ Рядові селяни не зможуть купити землю (30,5%);
§ Сільськогосподарські землі використовуватимуть не за призначенням (26,9%).
(Респонденти мали змогу вказати кілька варіантів відповіді).
Переважна більшість (80,3%) опитаних схиляється до думки, що сільськогосподарські землі або мають продаватися й купуватися з певними обмеженнями та зобов`язаннями для власників, або не можуть бути предметом купівлі-продажу взагалі.
Респонденти насамперед виступають за заборону продажу землі сільськогосподарського призначення іноземцям (50,8% опитаних). Крім того, практично половина (48,7%) респондентів припускають продаж землі тільки за умови збереження їхнього цільового призначення – для рослинництва й тваринництва. (Респонденти мали змогу вказати кілька варіантів відповіді).
Загалом 60,4% опитаних вважають, що використання земель сільськогосподарського призначення буде найбільш ефективним, якщо вони перебуватимуть у державній власності. При цьому частина респондентів припускає надання цих земель підприємцям у довгострокову оренду (36,1%), а частина висловилася за те, щоб ці землі обробляли й використовували державні підприємства (24,3%).
Сприйняття перспективи вступу України до ЄС
„Євроромантики”, які вірять у те, що Україна буде прийнята до ЄС у найближчі 2-4 роки складають серед опитаних лише 13,2%. Водночас частка „євроскептиків”, які або припускають вступ України до ЄС лише у віддаленій перспективі (не раніше, ніж через 10 років), або виключають можливість вступу до ЄС взагалі, або не мають певних сподівань щодо цього сумарно складає 64,9%.
Показники довіри до провідних політиків
До п’ятірки політиків, яким найбільше довіряє населення входять В.Янукович, Ю.Тимошенко, В.Литвин, В.Ющенко та Ю.Луценко. В.Януковичу „повністю довіряють” або „скоріше довіряють” – 49,3% опитаних, Ю.Тимошенко – 37,1%, В.Литвину – 35,5%, В.Ющенко – 34,7%, Ю.Луценко – 34,3%. В.Янукович – єдиний політик, який має позитивне сальдо симпатиків і антипатиків (відповідно 49,3 та 46,2%).
Високий рівень довіри до В.Януковича почасти пояснюється високим попитом громадян на стабільність. На думку 55,0% респондентів, найбільше, чого зараз потребує українське суспільство – це стабільності.
Електоральні орієнтації населення
Майже половина (46,1%) опитаних негативно ставиться до можливості проведення дострокових виборів до Верховної Ради України, а позитивно – удвічі менше (24,3%). Інші респонденти або байдуже поставилися до ідеї дострокових виборів, або не визначилися з відповіддю.
Якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради, то найліпші шанси потрапили до парламенту мали б Партія регіонів (за неї готові проголосувати 29,9% опитаних), „Батьківщина” (18,2%), Партія „Наша Україна” (7,9%), КПУ (3,7%). Інші партії мають менше 3% прихильників (в кожному окремому випадку). Проголосували б проти всіх – 4,9% респондентів, не визначилися з відповіддю – 10,8%, не брали б участі у голосуванні – 11,9%.
Якби найближчим часом відбулися президентські вибори, то найліпші шанси вийти до другого туру мали б Віктор Янукович (його готові підтримати 32,5% опитаних), Юлія Тимошенко (19,3%) та Віктор Ющенко (11,1%).
У разі виходу до другого туру виборів В.Януковича та Ю.Тимошенко, теперішнього Прем’єр-міністра підтримали б 41,9% опитаних, а лідера партії „Батьківщина” – 31,1%. Якби до другого туру вийшли В.Янукович та В.Ющенко, то Януковича підтримали б 42,1% опитаних, а Ющенка – 23,8%.
Моделювання ситуації, коли до другого туру президентських виборів виходять Ю.Тимошенко та В.Ющенко показало, що значна кількість (32,4%) респондентів не підтримали б жодного із кандидата (проголосували б проти всіх). Крім того, кожен десятий (9,8%) респондент не визначився з вибором. Вочевидь, що вказане представництво кандидатів на виборах не враховувало б інтереси значної частини суспільства.
