25 січня 2007 року відбулась прес-конференція Міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко.
На зустрічі з журналістами міністр розповів про основні пріоритети у розвитку вищої школи на 2007 рік, і підвів підсумки роботи міністерства в галузі вищої освіти у 2006 році.
Ніколаєнко С.М., визначив коло проблем вищої школи, які не тільки гальмують входження вітчизняної науки в європейський науково-освітній простір, але й загрожують національній безпеці України.
Міністр назвав якість всієї української освіти і, зокрема, вищої проблемою номер один. Головним принципом вищої школи і основою якості є нероздільність освіти і науки.
На думку Ніколаєнка С., «якісна освіта – це, коли людина закінчила навчальний заклад і, прийшовши на виробництво, отримала якісно новий рівень свого життя, стала заможнішою. І вся держава в результаті цього краще живе. У нас сьогодні багато гарних університетів, але якість життя в державі зростає дуже поступово. Тому головним питанням є повернення науки в університети. Зокрема, збереження молодих наукових кадрів».
Міністр навів данні проведеного аналізу роботи аспірантур і докторантур за останні 5 років щодо підготовки науково-педагогічних кадрів. Виявляється, з 2000 року маємо позитивну динаміку чисельності молодих наукових кадрів - з 13 000 осіб до 17 600 осіб у 2006 році. І кількість захищених дисертацій зростає, наприклад: у 2000 році – 9%, у 2005 – 21%, за попередніми даними, у 2006 році ця цифра складатиме 25%. Крім того, в середньому випускається більше 3 тисяч аспірантів і 150 докторантів. Але виникає питання, чому тоді загальна чисельність кандидатів і докторів наук в університетах зменшується, а їх середній вік становить 50-60 років?
Ніколаєнко С.М. наголосив на необхідності підтримки молодих науковців не тільки підвищенням стипендій, але “надзвичайно важливо, щоб і викладачі ВНЗ удосконалили механізм заохочення і залучення студентів до наукової роботи. Наприклад, надання кращим науковцям грантів, можливість наукового стажування та участі у наукових конференціях за кордоном. Зі свого боку, Міністерство освіти і науки України готує програму підтримки молодих науковців.
Міністр підкреслив, що наукові дослідження в університетах мають відігравати ключову роль у механізмах прискореного економічного зростання України, яке визначено у проекті Урядової Програмі “Конкурентна Україна” до 2011 року.
Приєднання України до Болонського процесу є незаперечним фактом міжнародного визнання нашої системи вищої освіти. Це зобов’язує нашу країну, в першу чергу, завершити модернізацію та реформування вищої освіти до 2010 року і надалі здійснювати освітні послуги з урахуванням європейських норм і стандартів.
Тому, міністерство освіти і науки розпочинає реформу в системі вищої освіти з роботи по упорядкуванню мережі вищих навчальних закладів та підвищенню ефективності науки в університетах.
І. Перший крок - введення рейтингової оцінки вищих навчальних закладів:
- міжнародний рівень;
- державний рівень.
ІІ. Другий крок - поділ вищих навчальних закладів на:
- дослідницькі університети, які переважно готують магістрів і докторів наук та проводять фундаментальні і прикладні наукові дослідження на міжнародному і загальнонаціональному рівнях, а також їх наукова діяльність має сприяти розвитку інноваційного потенціалу економіки держави;
- університети, які готують бакалаврів, магістрів і докторів наук та проводять наукові дослідження на загальнонаціональному рівні;
- університети професійної підготовки фахівців (бакалаврів, магістрів) та проводять наукові дослідження з окремих галузей.
ІІІ.Третій крок – внесених змін до ст. 39 Закону «Про вищу освіту» буде новий порядок створення, реорганізації та ліквідації вищих навчальних закладів. В результаті, відбудеться підпорядкування всіх вищих навчальних закладів одному центральному органу виконавчої влади - Міністерству освіти і науки України.
Але це не означає що Міносвіти буде командувати університетами. Просто буде створений єдиний порядок укладання, розірвання контракту і паралельно відбуватиметься надання нових прав, створення і набуття автономних ознак, визнання самостійності університетів.
Такі крокі прискорять входження української вищої освіти в Європейський освітній простір і будуть сприяти організації більш гнучкою процесу навчання студентів. Така система підвищить пізнавальну активності, і допоможе яскравіше розкриватимуться творчі здібності студента, розвиватиме ініціативність та відповідальність, прискорить формування основ професійної майстерності.
Допоможуть вирішенню проблеми визнання українських дипломів за кордоном. І зміцнять положення рівноправних позицій освітніх послуг вищих навчальних закладів України на європейському і світовому ринках.
На сьогодні в Україні функціонує 920 вищих навчальних закладів
- 570 технікумів та коледжів;
- 350 університетів, академій, серед яких 236 закладів державної і комунальної форми власності.
Вперше, відповідно до наказу МОН від 04.07.2006 року № 504 „Про організацію прийому та навчання осіб з обмеженими фізичними можливостями (вадами слуху)” спільно з Українським товариством глухих визначено мережу вищих навчальних закладів, перелік напрямів підготовки (спеціальностей) та обсяги прийому осіб з вадами слуху.
Починаючи з 2006 року, передбачено в обсягах державного замовлення вищим навчальним закладам квоти на прийом осіб з обмеженими фізичними можливостями (вадами слуху) для підготовку фахівців з вищою освітою.
Всього у 2006/2007 навчальному році у ВНЗ України навчається понад 7 тис. осіб з обмеженими фізичними можливостями.
Особливу увагу міністерство приділяє удосконаленню на законодавчому рівні питання працевлаштування випускників вищих навчальних закладів.
Зокрема, Верховною Радою у першому читанні прийнято Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про вищу освіту» (щодо працевлаштування випускників).
Відповідно цих змін, вищі навчальні заклади будуть зобов’язані укладати тристоронні угоди із студентами та роботодавцями.
А на сьогодні вже діє Постанова Кабінету Міністрів України (від 26 вересня 2006 року № 1361) “Про надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів”.
Випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали на строк не менше як три роки договір про роботу у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, визначених органами управління освітою, починаючи з 1 січня 2007 року, вперше передбачено одноразову адресну грошову допомогу в п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати - 2460 гривень.
Для студентів урядом вперше запроваджено іменні стипендії ім.. М.С.Грушевського 70 стипендій студентам та 30 аспірантам в розмірі 553 грн та 10 академічних стипендій ім.. Вадима Гетьмана студентам економічних академій, університетів в розмірі 461 грн.
Питання: Як Ви оцінюєте перший досвід тестування випускників шкіл?
Міністр: У 2006 році 40 тис. випускників школи здавали тести. Запевняю вас що цей експеримент є успішним - 11 тис. дітей вступили в університети на основі сертифікатів, які отримали у нас і жодному не було відмовлено. У відповідь на спроби відмови таким абітурієнтам була заява міністерства про те що якщо випускник не буде прийнятий в університет за сертифікатом, виданим центром оцінювання якості знань, то його буде приймати інший ректор. Така демократична заява спрацювала миттєво. В цьому році вже кожний третій буде вступати на основі тестування. У Києві, Харкові и Львові ми плануємо охопити тестуванням всі 100% випускників шкіл.
П: Коли Україна повністю зможе перейти на тестову систему?
М: В першому експерименті прийняли участь 10% випускників шкіл. Для цього нам було необхідно підготувати 6,5 тис. консультантів и 500 перевіряющих. В цьому році буде задіяно 25 тис. спеціалістів, а для того щоб охватить всіх випускників, потрібно 60 тис. Це і відбір і навчання і фінансування, ви тільки уявіть, який об’єм роботи! В цьому році близько 130 тис. випускників будуть здавати тести з математики, української мови, історії, а у Харкові ще й з біології та хімії - все це потрібно надрукувати на спеціальному папері, кожний листочок зашифрувати, запакувати в спеціальний конверт, який при відкритті змінює колір. Тому повністю охватити всіх випускників ми зможемо тільки у 2008 році.
П: Чи можливо і студентам здавати сесію за допомогою тестів?
М: Ближчим часом ми плануємо сформувати незалежний орган, який зможе проводити незалежну оцінку знань не тільки учнів шкіл, технікумів, училищ, але й студентів університетів. Наприклад, після другого курсу зробити «зимовий зріз» з математики і перевірити результати в Києві, причому ніхто з викладачів ВНЗ навіть не доторкнеться до цих «зрізів». Таким чином, якщо і існували якісь неформальні відносини між викладачем і студентом ми зразу це виявимо.
П: Як ви плануєте викоренити корупцію у вищій освіті при вступі і здачі сесії?
М:Я визнаю це проблема. Нажаль поки що не вдається повність виключити адміністративний ресурс впливу на комісію. Сьогодні представники силових структур і влоди давлять на керівників вузів, тому я ректору даю відпустку на цей час аби хоч якось обмежити вплив і не було до кого звертатися. Я хочу повністю виключити людський фактор під час вступної кампанії.. Наприклад, в Закарпатському університеті так: абітурієнт прийшов, написав відповіді на екзаменаційні питання, відповіді на сканер, а на вулиці на табло вже світеться оцінка. Йго роботу ніхто в руки не бере. Так працює і Києво-Могилянська академія. Крім того деякі ректори вузів самі зацікавлені в об‘єктивній оцінці. Ректор Харківського економічного університету в цьому році сам звернувся в центр оцінювання, і всіх абітурієнтів відправляв туди для здавати іспитів – діти зараховувались вже по готовим оцінкам. Тому в першу чергу викорінення корупції у вузах залежить від бажання самих ректорів. І таких керівників з кожним роком я думаю буде більше.
П: Скiльки планується зараховувати платникiв, а скiльки - бюджетникiв?
Кiлькiсть студентiв, яких мають прийняти на навчання до вищого навчального закладу, регулюється лiцензованим обсягом. Державне замовлення формується вже навеснi, коли його затверджує і Мiнiстерство економiки та iншi вiдомства. Тодi й вищi навчальні заклади отримують замовлення на пiдготовку фахiвцiв. Взагалi тенденцiя прийому закладена в законi "Про вищу освiту", а саме у спiввiдношеннi 50% на 50%.
На 2006/2007 навчальний рік бюджетне навчання зараховано 57,4 % (у 2005 році – 54%) це денна форма державних вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів.
А для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації - 62 % (у 2005 році – 58%).
180 дітей на 10 тис. населення повинні одержувати вищу освіту за державний кошт. Це є європейська норма. Ми повинні вчити тих у кого є розум, а не тих у кого є гроші. Тоді і буде сильна держава і гроші у держави.
Прес-служба МОН тел. 236 60 20, 486 25 21
