Політолог Андрій ЄРМОЛАЄВ вважає, що 2006 рік став для української демократії роком парламентських університетів.

Таку думку А.ЄРМОЛАЄВ висловив сьогодні на прес-конференції в УНІАН.

«Для мене 2006 рік – це рік парламентських університетів української демократії з усіма її плюсами і мінусами. Із заліками, які не здано, з «двійками» і «п`ятірками», з конфліктами з вчителями, яких так і не дослухали, я маю на увазі юристів, які допомагали формулювати основи цього устрою», - сказав А.ЄРМОЛАЄВ.

Відео дня

При цьому він оцінює 2006 рік для української історії на «п`ятірку», а для української політики – на «трійку». «Я бачу в цьому позитив, а як іще можна інакше навчитися, якщо не пройти цю війну конфліктів з процедурами. Одна справа написати норму, а інша справа – перетворити її на політичну традицію, правило і вміти по них працювати. Це був рік великої емоційної напруги. Це був рік контрастів, рік надій на вибори і великих розчарувань наприкінці року. Водночас – це школа існування в нових умовах, публічної парламентської політики, новий рівень дискусій», - пояснив він.

Разом з тим, А.ЄРМОЛАЄВ висловив жаль, що 2006 рік не став роком появи нових «молодих драйвових політиків». «Більшість головних дійових осіб – це вже розкручені політики, з лідерськими амбіціями і позиціями. Ми зустрічали рік з набором вождів напередодні парламентських виборів і проводжаємо рік з відомими особами в першій десятці. Міняються позиції в рейтингах, але це не суттєво, оскільки, на жаль, так і не відбулося оновлення», - додав експерт.

Політолог також констатував формування в Україні тенденції стомленості громадян від політики. «Якщо ці оцінки правильні, і ми їх адекватно оцінюємо, то не складно спрогнозувати, що в 2007 році запиту на подальшу політичну війну і необхідності в ній не буде. Навпаки, швидше за все, якщо і йтиметься про загрози і протесні акції, швидше за все, вони матимуть соціальний грунт і будуть пов`язані з набором життєвих, але земних проблем - збільшення цін. Можливі бунти порожніх каструль і антитарифні акції, але знову ж – це вже зовсім інші соціальні тенденції. Це вже не бунт за економічні свободи. Це інша реальність, і це реальність формуватиме запит на інші політичні сили», - припустив він.

А.ЄРМОЛАЄВ наголосив, що політична війна восени 2006 року відбувалася на тлі «цілковитого інтелектуального дефолту еліт за програмами розвитку». «У 2006 році так і не були запропоновані довгострокові програми розвитку. Єдиним островом є Універсал, але я хочу нагадати, що окрім 21 рамкових позицій, Універсал зобов`язував підписантів проводити стабільні консультації і круглі столи щодо реалізації цих положень у вигляді програмних платформ. Але жодної такої ініціативи не було! Як підсумок ми не маємо жодної узгодженої програми – економічної, судової, політичної. Ми маємо боротьбу за повноваження. І це велика проблема для політичної системи, яка трансформується у нас на очах», - додав політолог.