30 серпня 2006 року , була здійснена третя за рахунком спроба силового захвату нашого підприємства – Акціонерного товариства закритого типу „Сумський фарфоровий завод”. Приблизно о 17 годині, натовп молодиків (біля 30 чоловік) в чорній уніформі без розпізнавальних знаків та в масках, без будь-яких пояснень вдерся в адміністративну будівлю заводу. Вони були озброєні ломами, кувалдами, газовими балончиками. Охорону адмінкорпусу (чотири чоловіка – в тому числі дві жінки) насильно випхнули з робочих місць, а начальника охорони вивели на вулицю і почали бити, в наслідок чого його прийшлось терміново відправляти в лікарню і оперувати. Потім, вигнавши усіх робітників першого поверху адмінкорпусу на вулицю, перекрили всі підходи до будівлі. Одночасно всіх працюючих на другому поверсі заставили стати до стіни і не дозволяли нікуди дзвонити. Увірвавшись до кабінету директора, вони заблокували її переміщення і фізично забороняли дзвонити. Разом з цими бандитами на наше підприємство ввійшла Дюбенкова Наталія Володимирівна, яка, як виявилось пізніше, є головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Сумської області. З собою вона принесла Ухвалу Дніпровського району м. Києва. Дюбенкова була очевидицею того, як молодики, які прийшли з нею, били робітників, застосовували газ, трощили меблі і т.ін., однак не зробила жодного кроку, щоб зупинити протиправні дії.

 Робітники нашого підприємства, довідавшись про те, що якісь молодики увірвались і зачинились в адмінкорпусі, б’ють   людей, трощать меблі, покинули робочі місця і зібрались перед його входом з вимогою пояснити, що відбувається. Однак замість пояснень вони отримали заряд сльозоточивого газу в обличчя та струмені з вогнегасників. Тоді робітники зрізали вхідні двері та розблокували вхід в будівлю. В результаті застосування газу та вогнегасників декільком жінкам стало погано і прийшлось їх терміново госпіталізувати. З приходом робітників в адмінкорпус насильницьке утримання працівників припинилось, однак вхід та вихід з заводу продовжували  контролюватися невідомими.

 31 серпня 2006р. Дюбенкова Н.В. знову з’явилася на заводі в супроводі тих самих молодиків і з її згоди вони почали розрізати металеві двері.

Відео дня

 Відносно вищеназваної ухвали. Мало того, що і позивач і відповідач зареєстровані в м. Суми і відповідно Дніпровський районний суд м. Києва зовсім не мав права розглядати дану справу, ця справа була розглянута без повідомлення відповідача (АТЗТ „Сумський фарфоровий завод”) та ще й  з рядом грубих порушень. І ще, відносно даної ухвали. 7 березня 2006 р. та

30 травня 2006 р. були такі ж спроби силового захвату підприємства під прикриттям постанови про відкриття виконавчого впровадження з виконання ухвали Солом’янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2006р. Цю ухвалу пізніше відмінив Апеляційний суд м. Києва. Так ось, текст ухвали Солом’янського та Дніпровського районних судів повністю збігаються аж до однакових граматичних помилок ...

 Стосовно дій державної виконавчої служби Сумської області. Тут стільки порушень, що опис їх займе середнього розміру брошуру – починаючи від порушення правил підвідомчої виконавчої служби, невідповідності ухвали вимогам передбаченим ст..19 Закону „Про виконавче провадження” і закінчуючи неправомірними діями безпосередньо виконавця. На все це вказували і скаржились у всі відповідні державні відомства ще після першого захоплення, однак нічого не змінилось, нам навіть не дали ніякої відповіді ...

 Всі ці події відбулися за день до святкування Дня міста Суми. Біля заводу до цього свята повісили транспарант „Україна – незалежна, суверенна, демократична держава”. І якщо ніхто не понесе відповідальності за побитих та отруєних людей і за нанесенні збитки заводу, за нахабні протиправні рішення Солом’янського, Дніпровського районних судів, державної виконавчої служби Сумської області та конкретних виконавців цих рішень – то з лозунгом ми поспішили ....   

Від імені працівників заводу,

голова профспілкового комітету     Г.В. Коломієць