23 четвня о 12.00 в УНІАН відбудеться прес-конференція керівництва ВАТ "Агроекспорт" на якій вони розкажуть про причини банкрутства компанії та про можливі шляхи санації.
У березні 2006 року трапився перший в історії України дефолт заа облігаціями на суму 50 мільйо-нів гривень які випустила фірма - дочірня компанія ВАТ «Агроекспорт».
Голова спостережної ради ВАТ «Агроекспорт» Геннадій Жильцов та голова правління ВАТ «Аг-роекспорт» Михайло Прохоров звинувачують банк "Аваль" у сприянні фінансовому шахрайстві, що стало однією з головних причин банкрутства компанії.
Фірму «Агроекспорт», утворили 1998 року. За короткий термін вона посіла одно з головних місць на зи-рновому ринку України. Компанія володіє мережею з 11 зернових елеваторів, загальним об‘ємом у 800 тис тонн, власним річковим флотом, пристанню та перевантажним комплексом у Миколаївському річному порту. В районі порту підприємство збдувало надсучасний олійноекстраційний завод, за потужністю – третій в Євро-пі.У 2003 році "Агроекспорт" відвантажив закордон 1,5 мільйони тонн зерна та насіння соняшника, приблизно 12% всього українського зернового експорту.
З початку 2005 року фірма має значущи фінансові затрудненя. Керівництво "Агроекспорта" впевнене, вони викликані виведеннями грошей із компанії колишнім фінансовим директором Костянтином Картошкіним. На думку головного акціонера Геннадія Жильцова, шахрайство здійснювали за участю керуючого Микола-ївським відділенням банку "Аваль" Сергія Прудкого. Банк "Аваль" - один із головних кредиторів "Агро-експорту". Нині він позиває компанію на 15 млн. доларів. Керуючі компанії-боржника впевненні, що ці креди-тні кошти сумнівного походження, та стверджують, що це їхні власні гроші – ті самі, які вкрали шахраї, які співпрацювали з "Авалем". За останній час десятки фірм за борги перед Миколаївським було розорено і вони опинилися під контролем аффильованої з ним структури "Аваль-Еталон".
Миколаївська обласна прокуратура, яка має або підтвердити або скасувати ці звинувачення, затягує слід-ство. Справа про багатомільйонне шахрайство, в якій фігурують десятки підставних фірм, веде лише один слі-дчій. На те, щоб добитися від банку необхідних документів, знадобився рік. Багато численні звернення до Ге-неральної прокуратури України про прискорення слідства і спрямування додаткових сил – залишаються без відповіді.
Навесні 2006 року "Агроекспорт" зазнав нової рейдерскої атаки. Інший кредитор фірми - філія ро-сійського концерну "Астон" - за п’ять днів добився від Миколаївського господарського суду рішення про банк-рутство та ліквідацію компанії "Агроекспорт". Суддя Горобченко розглянув справу без присутності відповіда-ча, на тій підставі, що позивач, буцім-то не може його знайти. Компанії велу спільну діяльність протягом бага-тьох років, Миколаївськтй господарський суд розглянув десятки справ за участі «Агроекспорту" і таке рішення судді керівництво фірми вважає обурливим порушенням прав власника та інших кредиторів підприємства.
Допоки справу оскаржують у судах вищих інстанцій, ліквідатор, призначений судом Олексій Солянник, намагається силою захопити котроль над фирмою, та об‘єктами, які їй належать. Зіткнення охоронних фірм, які представляють інтереси "Агроекспорту" та ліквідатора, можуть у будь-який момент перейти у кровопролит-тя.остання спроба захоплення сталася вже після того, як Олексія Солянника було позбавленно ліцензії. Мико-лаївська міська влада та облдержадміністрація демонструють дивну байдужість до долі одного з найбільших підприємств області.
Скандал вже війшов на міжнародний рівень – після оголошення дефолту за облігаціями, які випу-стив "Агропродукт", дочірня фірма "Агроекспорту". Цінні папери були розміщенні в українських та російських банках. Перший обвал вітчизняних облігацій, несумнівно позначиться на репутації українсь-кого бізнесу.
Представники "Агроекспорту" звертаються до вищого керівництва Генеральної прокуратури, МВС, на-родних депутатів та Президента України з проханням втрутитися у ситуацію та розібратися, що ж саме спри-чинило банкрутство одного з лідерів вітчизняного агробизнесу.
На переконання п. Жильцова, збереження фірми та відновлення її роботи , зробить можливим повернен-ня всіх боргів протягом трьох років.
