Правозахисники вважають, що ситуація з дотриманням прав людини в Україні в минулому році покращилася, проте відзначають, що сподівання на поліпшення життя після помаранчевої революції поки що не виправдалися.
Про це заявив на прес-конференції в УНІАН співголова Харківської правозахисної групи Євген ЗАХАРОВ на підставі доповіді правозахисних організацій “Права людини в Україні-2005”.
“Мусимо констатувати, що на превеликий жаль “декучмізація” не відбулася. Помаранчева революція поки що не отримала нового імпульсу”,- сказав він.
Водночас Є. ЗАХАРОВ відзначив позитивні тенденції щодо ситуація з дотриманням окремих прав і свобод. За його словами, адміністративний тиск держави, який суттєво обмежував свободу особи, послабився. Є.ЗАХАРОВ відзначив, що, якщо раніше був можливий тільки бізнес, який підтримує владу, то зараз такий тісний зв’язок не є обов’язково необхідним. Проте зв’язок із владою й надалі є механізмом захисту власного бізнесу.
За словами Є.ЗАХАРОВА, зростання бідності та соціальної нерівності припинилося, але рівень життя великої частини населення країни є низьким. Також припинилося придушення політичних опонентів, використання правоохоронних органів як інструменти боротьби.
Разом з тим жорстокість кримінально-правової політики залишається великою проблемою. Відсутні якісні ініціативи із системного реформування правоохоронних органів.
Окрім того, великою проблемою залишається функціонування судової системи та повага до верховенства права в цілому. Фактів прямого тиску на суди менше, ніж за часів КУЧМИ, але бракує розуміння важливості незалежності судової системи, а її фінансування залишається незадовільним.
Стеження силових служб держави за громадянами загалом мало менші масштаби, але все одно лишається дуже значним. Якщо у 2002 році було надано 40 тис. санкцій на зняття інформації з каналів зв’язку, то за перші 9 міс. 2005 року-приблизно 11.тис.
Також продовжує перебувати під загрозою право людини на захист своїх персональних даних.
Водночас значно меншими стали порушення свободи слова.
Член правління інституту “Республіка” Володимир ЧЕМЕРИС зазначив, що порушення свободи мирних зібрань були навіть більшими, ніж у 2004 році. За його словами, грубі порушення чинилися владою в столиці країни.”Напади на наметове містечко, адміністративні затримання громадських активістів не лишилися лише хронікою незаконних дій старої влади, а здійснювалися в Києві в травні 2005 року”,- зазначив він.
У доповіді констатується, що залишилася нерозкритою справа Гонгадзе, оскільки не обвинувачені і не піддані правосуддю замовники та організатори цього вбивства. Також не підтверджена автентичність записів Мельниченка, які можуть бути найважливішим доказом у справах Гонгадзе, ЄЛЬЯШКЕВИЧА та інших резонансних справах. Також не розслідувані справи про отруєння Віктора ЮЩЕНКА, про побиття “Беркутом” прихильників В.ЮЩЕНКА біля ЦВК, про проникнення до сервера ЦВК та маніпуляції під час підрахунку голосів.
У доповіді розглянуто ситуацію із дотриманням понад 20 прав і свобод. Доповідь ґрунтується на дослідженнях майже 30 українських та міжнародних правозахисних організацій, а також численних експертів і громадських активістів.
Доповідь зроблена за фінансової підтримки Міжнародного фонду “ Відродження” та фонду сприяння демократії посольства США в Україні.
