Київ. 19 жовтня. УНІАН. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом не містить особливих преференцій для тих чи інших галузей економіки, надаючи рівні можливості як для українського сільського господарства, так і для промисловості.
Про це заявив голова торгового сектору Представництва ЄС в Україні Ніколас Бердж на круглому столі в рамках спільного проекту УНІАН та Представництва ЄС #EUkrаine.
«Я хочу сказати, що проблеми, які характерні для промисловості та сільського господарства, насправді однакові. Глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі надає багато можливостей для всього спектру промислового та сільськогосподарського виробництва. У всіх випадках, коли ми говоримо про високотехнологічне виробництво або про базові галузі, такі як сільське господарство, питання полягає в тому, щоб стати конкурентоспроможним шляхом виробництва якісних товарів і відповідати вимогам сучасного ринку. ... Ми говоримо про глобальні виробничі ланцюжки. Зона вільної торгівлі дозволяє Україні вбудуватися в них у різних місцях і на різних етапах. Таким чином, розвивається економіка й створюються робочі місця», - сказав він.
У свою чергу, віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин В'ячеслав Бутко, присутній на круглому столі, підкреслив, що Україні для вбудовування в глобальні ланцюги доданої вартості необхідна якісна та сучасна промислова політика, яка не використовуватиме застарілі протекціоністські інструменти.
«Держава не приділяє уваги промисловій політиці, а якщо й приділяє, то йдеться про якісь досить дивні цілі із серії «запровадимо мито на експорт металобрухту або заборонимо експорт лісу й оголосимо це елементом промислової політики». Якщо припустити, що, можливо, коли в Україні буде побудована меблева промисловість, то до того часу ці меблі друкуватимуть на 3D-принтерах, а традиційне виробництво меблів піде в небуття, будучи неконкурентоспроможним», - зазначив експерт.
Як повідомляв УНІАН, зона вільної торгівлі між Україною та ЄС набула чинності 1 січня поточного року. Експорт українських товарів до Євросоюзу в січні-липні 2016 року зріс на 6,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, становивши 6,5 млрд дол.
Українські експортери промислової продукції платитимуть на 20% менше до бюджету Європейського Союзу в разі набуття чинності рішення ЄС про розширення квот на безмитне ввезення деяких видів української продукції. Рішення має бути схвалено країнами-членами ЄС і Європарламентом.
Кабінет міністрів 11 жовтня ухвалив постанову про створення Національного комітету промислового розвитку України, який покликаний сприяти виробництву товарів із високою доданою вартістю та розвитку різних галузей промисловості для стимулювання економічного зростання.
Фото з прес-конференції: http://photo.unian.net/ukr/themes/68556
