Київ. 27 квітня. УНІАН. Громадські активісти з метою забезпечення безперешкодного доступу людей до прибережної зони Дніпра в Києві закликають владу врегулювати на законодавчому рівні діяльність розташованих у цій зоні плавучих ресторанів і готелів, оскільки більшість з них працюють з численними порушеннями.
Про це повідомила на прес-конференції УНІАН експерт громадської організації «Свідомі» Яна Мірошник.
«Станом на сьогодні в законодавстві немає чітко прописаних норм щодо діяльності дебаркадерів на воді. Незважаючи на це, бізнес розвивається. Через невдоволення громадськості були проведені відповідні перевірки. Наш моніторинг цих перевірок показав, що вони були проведені за незрозумілими стандартами, оскільки деякі споруди, які заявляють про себе як ресторан або готель, за фактом працюють як казино, покерні столи та ігрові автомати. Крім того, начебто дебаркадер зник, але пізніше з'ясовується, що він просто змінив локацію. Ці перевірки ні до чого не привели, так як ніхто не поніс відповідальності, а значить, представникам бізнесу і чиновникам вигідно кришувати такий бізнес", - підкреслила Мірошник.
За її словами, основні порушення, виявлені в результаті перевірок даних споруд у прибережній зоні, - це розміщення кафе вздовж набережної Дніпра за відсутності позитивного висновку екологічної експертизи щодо проектування, розміщення та реконструкції споруд, відсутності дозволів на стоянку цих споруд тощо.
Крім того, за словами експерта, відходи від ведення такої діяльності незаконно скидаються у Дніпро, засмічуючи річку.
Мірошник також повідомила, що вже більше року у Верховній Раді не розглядається постанова про взяття за основу законопроекту щодо забезпечення безперешкодного доступу людей до узбережжя Дніпра.
«Проект був розглянутий, пройшов перше читання, але далі піддався тиску з боку незацікавлених депутатів. У 2015 році громадськість створила електронну петицію, але вона не набрала достатньої кількості підписів. Таку діяльність на воді можна назвати корупційною, оскільки ряд контролюючих органів не хочуть виконувати покладені на них функції», - підкреслила активістка.
За словами присутнього на заході депутата Київської міської ради Олега Петровця, така незаконна діяльність фактично позбавляє міський бюджет надходжень від оренди та інших платежів, а також обмежує доступ людей до берега Дніпра, що є порушенням українського законодавства.
Він зазначив, що київська влада зверталася з вимогою вирішити цю проблему, зокрема, в Державне агентство водних ресурсів, але «цей орган фактично не діє".
«Цей бізнес такий популярний, тому що відсутні чіткі норми регламентування їх діяльності, фактичне небажання контролюючих органів здійснювати безпосередній нагляд за їх діяльністю. Ці два аспекти і породжують корупційну складову в їхній діяльності», - повідомив Петровець.
За словами присутнього на заході генерального директора комунального підприємства "Плесо" виконавчого органу Київської міської ради з охорони, утримання та експлуатації земель водного фонду столиці Дениса Пікалова, міська влада сьогодні не має достатньо важелів для того, щоб у правовому полі впливати на цю проблему.
"Дебаркадери дійсно сьогодні в Києві розміщуються там, де їм заманеться, перетворюючи територію на сміття. Потенційні штрафи не окупають тієї шкоди, якої вони завдають», - сказав він, додавши, що дебаркадер повинен встановлюватися лише в тих місцях, де міська влада може забезпечити наявність інженерних мереж і гарантію, що ця споруда не завдає шкоди.
Як повідомляв УНІАН, у 2010 році столична влада попросила власників плавучих ресторанів і готелів на Дніпрі звільнити набережну, частину споруд відбуксирували, частина з них продовжує займати територію набережної до сьогодні. За словами експертів, левова частка з них працює без наявності відповідних дозвільних документів.
