Фінансування науки в Україні, починаючи з 2016 року, лише зменшувалося, всупереч закону про наукову і науково-технічну діяльність.
Київ. 13 листопада. УНІАН. Завтра, 14 листопада, науковці пікетуватимуть Верховну Раду, вимагаючи збільшення видатків на фінансування науки у державному бюджеті на 2020 рік.
Про це на прес-конференції в УНІАН заявив голова профспілки працівників Національної академії наук України Анатолій Широков.
За його словами, у профільному законі про наукову і науково-технічну діяльність передбачено, що, починаючи з 2020 року, видатки на науку мають становити 1,7 % ВВП.
Проте, наголосив Широков, на сьогодні обсяги фінансування значно менші: у 2018 році обсяг фінансування становив 0,19% ВВП, у поточному році — 0,17%.
«Існує методика, згідно з якою, якщо видатки на науку опускаються менше 1%, то наука розвиватися не може», - підкреслив голова профспілки.
Також він додав, що влітку поточного року Національна рада з питань розвитку науки і технологій через науковий комітет запропонувала покрокове збільшення фінансування науки до рівня 1,7%: у 2020 році — 0,34%, у 2021 році — 0,5% і у 2022 році — 0,65%.
Проте, Мінфін заявляє, що коштів для цього не вистачає — потрібно додатково 70 млрд грн, яких немає у держбюджеті.
Також Широков прогнозує, що наступного року на науку виділять грошей ще менше, ніж поточного, оскільки прогнозується збільшення ВВП, а відсоток видатків на науку запропоновано такий, як і в поточному році — 0,17%.
Також він додав, що зменшення фінансування наукової галузі розпочалося ще з 2016 року - за прем’єрства Арсенія Яценюка.
У зв’язку з цим, науковці прийняли рішення завтра провести акцію біля Верховної Ради для того, щоб звернути увагу глави держави на катастрофічний стан з фінансуванням науки. «Це змусило нас завтра провести акцію протесту. Ми збираємося на Майдані Незалежності о 9.30 та йдемо ходою повз Кабмін до Верховної Ради, де завтра заплановано слухання проекту бюджету на 2020 рік у другому читанні», - анонсував Широков.
В свою чергу, завідуючий відділом науково-технічного комплексу Інституту електрозварювання імені Є. Патона НАН України Віктор Головко зазначив, що держава постійно закликає науковців заробляти самим кошти, проте зароблене науковцями у них відбирає. «Від нас вимагають, щоб ми самі заробляли гроші, але дайте нам тоді можливість заробити. Уряд встановив порядок, що ми, укладаючи договір із замовником, маємо вимагати від нього стовідсоткову передоплату на дослідження, які він замовляє. І тому кількість замовників у нас дуже невелика. Крім того, наші партнери на міжнародних виставках часто пропонують нам безкоштовно поставити обладнання, але наша держава вимагає з нас сплатити податок на, по суті, подароване нам обладнання, а коштів на це в бюджеті не передбачено. Також існують наукові підприємства, які використовують інтелектуальний капітал, укладаючи угоду з підприємцями. Зароблене такою спільною діяльністю ділиться навпіл. Прибуток від спільної діяльності ділиться так, що 50% бере собі підприємець, а 50%, які заробили науковці, забирає держава до бюджету. При цьому колектив наукової установи не отримує ні копійки із заробленого своєю інтелектуальною працею», - сказав Головко.
Про аналогічну проблему розповів ще один учасник прес-конференції старший науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України Володимир Улещенко.
«Я хотів підтвердити слова колеги: сумно виглядає, коли нам пропонують обладнання за 15 млн доларів, а ми не можемо його взяти, бо маємо сплатити 3 млн державі, щоб його завести в Україну. І навіть якщо у інституту є необхідна сума, то він не може її сплатити, бо не передбачено такої статті видатків», - пояснив він.
Також він додав, що в Україні ні суспільство, ні уряд не розуміють, що економічна вигода від науки — це нешвидкий процес, і він не може дати результат вже зараз.
«Багато разів на науково-популярних лекціях мені ставили питання — от, ти там щось поміряв, щось вияснив, ну і що? Який з цього зиск? Це таке розуміння науки призводить до того, що наука — далекий пріоритет для уряду, бо на ній голосів не заробиш, а якщо заробиш, то не скоро, років через 30. Але всі хочуть швидко і відразу, але ефекту від науки швидко і відразу не буває», - наголосив Улещенко.
У прес-конференції брали участь: голова профспілки працівників НАН України Анатолій Широков; заступник голови ЦК профспілки працівників НАН України, голова КРК профспілки працівників НАН України Віктор Столяров; доктор технічних наук, зав. відділу Науково-технічного комплексу «Інституту електрозварювання» НАН України, голова профкому Віктор Головко; кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України, голова профкому Володимир Улещенко; доктор економічних наук, зав. відділу Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України, голова профкому Ганна Обиход.
